Ми зробили це! Наша сьогоднішня подія – презентація martyrology.org.ua – радше загальноукраїнська, ніж суто музейна. Відтепер Україна має власний пошуковий портал інформації про загиблих та зниклих безвісти бійців Другої світової війни. До того ж це перший на пострадянських теренах веб-ресурс такого характеру, створений музейними фахівцями. Загальнодоступний, він стане у пригоді багатьом – тим, хто цікавиться долею та місцями поховання своїх рідних, призваних із території України, й родичам похованих тут солдатів. Допоможе з’ясувати правду у випадках плутанини з іменами чи географією – коли бійця важко ідентифікувати через помилку командира частини чи працівника військкомату. Зрештою, допоможе портал і рідним тих, кого зарахували зниклими безвісти. А власне на них – хоч у таку цифру й відмовляється вірити розум – з усіх українських військових утрат Другої світової, за даними музейних науковців – творців martyrology.org.ua, припадає аж 55 %.
І ми не просто зробили це, а зробили дуже вчасно. Ми встигли. Бо ж саме у 2020-му добігають кінця 75 років, упродовж яких за збереженими ще з радянського періоду нормами військкомати мали зберігати документацію на полеглих. Щоб одержати «похоронки» й таким чином запобігти їх знищенню, Національний музей історії України у Другій світовій війні не раз звертався по сприяння до кількох президентів України та міністрів оборони, вів перемовини з багатьма військкомами.
Не без гордості констатуємо, що завдяки зусиллям спеціально створеного музейного підрозділу документацію врятовано. Щоправда, на жаль, тільки 97 %. Решта 3 % були таки ліквідовані військкоматами або ж утрачені через пожежі чи з якихось нез’ясованих причин. На сьогодні martyrology.org.ua діє в тестовому режимі. Опрацьовано й викладено для загального доступу документацію про бійців, призваних із території Київської та Житомирської областей. Нині в роботі – Вінницька. Утім, оскільки чимало українців воювали на фронтах Другої світової не лише в Червоній армії, якою поки що обмежується веб-ресурс, то в перспективі передбачено розширити його, доповнюючи документацією про загиблих комбатантів різних військових формувань тих років.
Зі слів гостей презентації, а серед них були, зокрема, і представники громадських організацій, які працюють над політикою пам’яті, можна здогадуватися, що новий музейний веб-ресурс здобуде не тільки вдячних користувачів, а й партнерів, готових активно приєднатися до справи пошуку. А ще, звичайно ж, в експозиційному просторі були серед гостей нащадки полеглих бійців, яким науковці музею допомогли з’ясувати долю їхніх рідних. Одна з них – Ніна Баланчук, яка дізналася через 76 років про долю не зниклого безвісти, а загиблого дідуся – Миколи Притики й одержала копію нині вже музейної «похоронки» просто під час презентації martyrology.org.ua.
