Новини
Чотириденний онлайн-марафон «Українці-Рятівники»

14 травня 2021 р. Україна вперше відзначала День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Нині 2659 українців удостоєні Державою Ізраїль високого звання «Праведник народів світу». Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими. Їхні історії непересічні, вони розкривають інший, майже невідомий бік воєнного буття - гуманістичний. Його український вимір потрібно донести всьому світові, а передусім - осягнути нам самим.

Із цією метою чотири роки тому науковці Музею започаткували проєкт "Українці-Рятівники. Марафон історій". У межах проєкту на сьогодні зібрано понад 200 історій українських Праведників-Рятівників, сотні артефактів, а також підготовлено 37 відеоісторій із використанням документальних світлин із фондової колекції Музею. Для того, щоб інформація про українців-рятівників стала максимально доступною, започатковано сайт "Портрети.юа", який акумулює усі історії, фото, документи із цієї тематики. Сайт двомовний (українською та англійською), відкритий для усіх зацікавлених партнерів. Кожний дослідник, краєзнавець, музейник або член родини рятівника можуть розмістити на ньому відомі їм історії порятунку.

Спеціально до пам’ятної дати Музей спільно з Українським інститутом національної пам’яті упродовж 11–13 травня провів онлайн-марафон, щоб нагадати про гуманізм і толерантність українців та уродженців України під час Голокосту. 

За три дні марафону, а це 14 годин прямого ефіру, було презентовано результати роботи проєкту «Українці-Рятівники»: спільно із колегами-музейниками ми розповіли 26 персональних історій порятунку з усіх регіонів України, презентували відеоісторії, створені на основі документальних фото. 33 дослідники Голокосту з усіх куточків України поділилися із сімома тисячами слухачів новими дослідженнями та напрацюваннями з меморіалізації пам’яті про Голокост, а 7 членів родин Праведників та представники двох єврейських організацій розповіли маловідомі факти із життя героїв історичних досліджень. Під час розмови виникали цікаві дискусії щодо мотивацій і стратегій порятунку євреїв; установлення нових персоналій Праведників-Рятівників; об’єднання суспільства навколо пам’яттєвого дискурсу.

У марафоні взяло участь 33 спікери з усіх куточків України. Його учасниками стали 15 вітчизняних істориків та краєзнавців, а також представники наукових центрів, восьми музеїв, двох єврейських громадських організації, архіву, семи родин Праведників та середнього навчального закладу.

Дослідники Голокосту: Анатолій Подольський, Михайло Тяглий (Український центр вивчення історії Голокосту, м. Київ), Роман Михальчук (Рівненський державний гуманітарний університет), Юрій Славік (Ужгородський національний університет), Любов Соловка (історикиня, джерелознавиця, краєзнавиця, м. Івано-Франківськ), Юрій Капарулін (Херсонський державний університет), Гульнара Бекірова (кримська історикиня, членкиня Українського ПЕН-клубу) та інші – поділилися новими напрацюваннями щодо мотивацій та стратегій порятунку євреїв, установлення нових персоналій Праведників-Рятівників.

Спільно з Ігорем Кочергіним, керівником Південно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, Юхимом Мармером, головним редактором газети «Україна-Центр», Фаїною Винокуровою, заступницею директора Державного архіву Вінницької області, Єлизаветою Шерстюк, директоркою Благодійної організації «Сумський єврейський фонд Хесед Хаїм», та Іриною Фрідман, заступницею директора Навчально-виховного комплексу № 141 «ОРТ» (м. Київ), обговорили нові шляхи меморіалізації пам’яті про Голокост та об’єднання суспільства навколо пам’яттєвого дискурсу.

Колеги із Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору» (м. Львів), Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стелецького, Луганського обласного краєзнавчого музею, Чернігівського обласного історичного музею ім. Тарнавського, Меморіального парку «Дробицький Яр» (м. Харків), Вінницького музею Голокосту та Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини поділилися регіональними особливостями висвітлення теми. Члени родин Праведників народів світу Юрій Зайченко, Анатолій Фрімет, Оксана Костюченко, Світлана Соловйова та інші розповіли маловідомі факти із життя рідних.

Підсумки марафону було підбито онлайн 14 травня на двогодинному круглому столі «Праведники народів світу та інші рятівники євреїв з України: контекст і процедурні вимоги отримання звання», організованому Українськими інститутом національної пам’яті, Музеєм та ВБФ «Заради тебе». Його учасники – українські та ізраїльські історики: Антон Дробович, Самуель Барнаї, Катерина Гусарова, Юрій Скіра, Ігор Щупак, Олександр Пастернак, Юлія Гольденберг – розглянули питання особливостей порятунку євреїв у різних регіонах України та на окупованій території європейських країн, процедурні вимоги й міжнародний досвід щодо надання звання «Праведник народів світу» та встановлення фактів порятунку євреїв у роки Голокосту, проблему присвоєння цього звання митрополиту УГКЦ Андреєві Шептицькому та священнику Омелянові Ковчу, а також питання гідного вшанування гуманітарного подвигу українців-рятівників як на державному, так і на міжнародному рівні. На круглому столі було ухвалено рекомендації щодо дальшої актуалізації та опрацювання цього темарію.

Музей надзвичайно вдячний усім колегам за участь, презентовані напрацювання й візії майбутньої роботи над вивченням та популяризацією теми Праведників серед широких кіл суспільства.

Запис трансляцій можна подивитися на сторінці події у Facebook.

Станом на 19 травня з ними ознайомилися понад 7 тисяч відвідувачів сторінки.

Марафонний вимір роботи над проєктом «Українці-Рятівники. Марафон історій» триває. Приєднуйтеся…