/

Зв’язкова УПА, 92-річна борчиня за Україну, Любов Погонюк (у дівоцтві – Піддубій) віддала свою легендарну зелену сукню, пошиту в радянському засланні, на потреби армії. Але цьому унікальному предметові не судилося перетворитися на маскувальну сітку: він ляже в основу нової музейної експозиції, яку ми обов’язково відкриємо відразу після нашої Перемоги.

Колишня зв’язкова УПА Любов Погонюк із Рівненщини передала волонтерам сукню, власноруч пошиту на засланні, щоб із неї сплели маскувальні сітки. До сукні було пришпилено папірець, на якому інша жінка, волонтерка, написала: «Цю сукенку пошила собі на засланні у Воркуті [тут неточність: насправді після воркутинського ув’язнення на засланні в м. Магадан]. Хай маскувальна сітка береже воїнів від ворогів. Слава Ісусу Христу! Слава Україні!».

Музейнику оминути таку новину неможливо. Попри бойові дії, комендантську годину, евакуацію та військову службу науковців, ми вирішили, що цей унікальний предмет і життєва історія обов’язково мають стати частиною нашої майбутньої експозиції, присвяченої російсько-українській війні. І от, нарешті, бажані артефакти прибули до м. Київ. Разом з історичною сукенкою Любов Максимівна передала Музеєві кілька світлин 1957–1964 рр. Також вдалося зафіксувати її спогади про боротьбу за незалежність, яка тривала майже 80 років тому, й думки щодо нинішнього завершення тієї незакінченої війни.

Ми щиро дякуємо пані Любі за рішення довірити свою історію та цінний артефакт нашому Музеєві. Водночас дякуємо пані Богдані Трофімюк, редакторці з Рівненщини, за комунікацію і допомогу. З нетерпінням чекаємо на Перемогу, щоб якнайшвидше розпочати роботу над новою експозицією Музею війни. Її сценарій пише саме життя, а музейники фіксують і комплектують, не покладаючи рук.

Любов Погонюк (Піддубій) народилася 8 серпня 1930 р. в с. Кунин Рівненської області. У березні 1944 р. її батька та старшого брата вбили радянські окупанти. У вересні того самого року Любов із мамою та молодшою сестрою намагалися депортувати до Сибіру, проте вони втекли під час транспортування й надалі переховувалися.

У квітні 1945 р. Любов Погонюк заарештували. Вона назвалася вигаданим ім’ям Людмила Солонько, під яким через п’ять місяців її засудили до 10 років ув’язнення.