Голокост був одним із найбільших проявів жорстокості в історії людства. Сьогодні відзначаємо 79-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру.
Упродовж усього дня тривав музейний інформаційний офлайн / онлайн марафон «Урятувати світ». У його першій частині науковці музею розповіли про трагедію Бабиного Яру, особливості її наративування в експозитарному просторі та мовою артефактів, пов’язаних із цим урвищем смерті. Серед них – зібрання видань документального роману «Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова, художні роботи Зиновія Толкачова, воєнні щоденники й листи киян із першими згадками про злочин. Практики збереження пам’яті про трагедію охарактеризував у своєму виступі керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.
Друга частина марафону була присвячена музейному проєкту «Українці-Рятівники». Національний музей історії України у Другій світовій війні спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» ініціював збір на одному інформаційному електронному ресурсі (www.портрети.com.ua) усього об’єму інформації про мешканців України, які в роки Другої світової війни рятували життя євреїв, ромів та інших жертв нацистського геноциду.
Під час марафону організатори та партнери проєкту розказували про основні завдання, учасників, шляхи реалізації. Про багаторічну наукову працю із темою Голокосту та Українців-Рятівників говорив Ігор Щупак, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума». Звідки ідея і як створювався новий проєкт, розповіла заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Людмила Рибченко. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розповів про шляхи взаємодії музею зі студентством і активну участь майбутніх істориків у проєкті. Директор інституту національної пам’яті Антон Дробович під час включення акцентував на важливості та необхідності промоційних перспектив історичних наративів і такої ініціативи зокрема.
Усі наголошували на потребі збереження пам’яті про українських Праведників народів світу в музейному просторі, обговорювали форми подання такої інформації суспільству. Через пандемію однією з найдієвіших серед них є контент у мережі Інтернет.
Далі упродовж дня в режимі марафону звучали історії конкретних Рятівників. Науковці музею ділилися практичними навичками та досвідом роботи з родинами Праведників під час зібрання й опрацювання історій. Частина з них лягли в основу 26-серійного циклу відеороликів про Рятівників з усіх регіонів України. Ці ролики допомогли створити колеги з музеїв-партнерів. Вони надіслали історії і надали фотоматеріал. У онлайн-форматі локальними історіями порятунку поділилися музейники: Тетяна Сафронова з Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стелецького, Ірина Ференцева з Меморіального парку «Дробицький Яр», Інна Гончаренко з Маріупольського краєзнавчого музею, Людмила Кушнір та Маргарита Мартиненко з Луганського обласного краєзнавчого музею, Валентин Рибалка з Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Ольга Гончарова з Херсонського краєзнавчого музею, Юрій Скіра з Українського католицького університету. Вони також розказали про свій досвід участі у проєкті.
Це була перша онлайн-трансляція такого масштабу, і ми працюватимемо далі. Адже всі наголошували на важливості зібрання повного наративу, джерел та відеоконтенту із цієї теми. Основним завданням ми бачимо наразі приєднання до проєкту якнайширшої аудиторії. Отже, долучайтеся!
Уже в ході марафону до нас надійшла сумна звістка. Цього дня пішла з життя Рятівниця Софія Ярова. Вона була героїнею наших зустрічей у ході створення проєкту. Добре принаймні те, що ми встигли і її історія з’явилася на нашому сайті. Світла пам’ять цій непересічній людині.
Крім того, до 79-х роковин початку масових розстрілів у Бабиному Яру музейники підготували кілька виставкових проєктів. Один із них – «Бабин Яр. Вічний біль» – мандрує Україною. Наразі з ним знайомляться військовослужбовці в/ч А1080 у Миколаєві. А нову онлайн-виставку «Бабин Яр» уже презентовано на сайті музею. У її основі – фондові матеріали та архівні документи.
Так минув сьогодні пам’ятний день, і ми надалі працюємо над меморіалізацією цієї надважливої теми.
