/

16 лютого команда Музею зібралася майже в повному складі. Тоді ми декларували свою українську позицію на тлі ймовірної загрози.

24 лютого ймовірне стало реальним. Колеги з готовністю подолали кризу перших днів російської агресії. Зберігаючи спокій та розсудливість, нам вдалося вберегти себе та свої родини, підготувати експозицію і реорганізуватися в тих умовах, у яких опинилася країна. І ми.

Так, ми зараз далеко одне від одного, проте спілкуватися не перестали. У чатах ми списуємось і «звітуємо» про пережитий день. Ми підтверджуємо, що найкраща боротьба зі стресом – це робота. Робота музейника і громадянина.

Чим ми займались у цей час?

• Захистом нашої держави. Пишаємось і віримо в колег, які долучилися до лав ЗСУ й ТРО. Бережіть себе та Україну!
• Ми влаштували нашим колегам-захисникам мінімальні побутові зручності.
• Плели маскувальні сітки, розливали напої в барах, збирали медикаменти, годували захисників.
• Трансформували наші онлайн-ресурси в інформаційні й мотиваційні портали. На сайті підбиваємо підсумки нової доби війни, що триває. У соцмережах намагаємось оперативно інформувати й підтримувати бойовий дух.

І звісно ж, не забуваємо про музейну працю. Збираємо усні свідчення, пресу, друковані матеріали, артефакти, пов’язані з російсько-українською війною. Найбільш знаковим моментом стали передача сукні зв’язкової УПА Люби Піддубій та запис її спогадів і думок.

Звісно, ми вже зараз готуємо матеріали для нової експозиції. Вона розкаже про Перемогу. Перемогу України над Злом.