2020 р. став для Музею роком нового досвіду й напружених пошуків. Ми активно змінювалися, вчилися, шукали нових шляхів до відвідувача. Маємо багато перемог, а ще більше напрацювань, реалізація яких попереду.
Уперше за роки існування Музею через пандемію його двері надовго були зачинені для відвідувачів, проте 122 759 киян і гостей столиці усе-таки змогли ознайомитися з експозиціями та музейними проектами. У вересні 2020 р. науковці відкрили нову виставку «Вільні», присвячену українським політв’язням Кремля. Її гостру актуальність підтвердила присутність на презентації багатьох відомих правозахисників, посадовців, представників ЗМІ. Численні іноземні телеканали проводили в просторі проєкту зйомки його героїв. У жовтні 2020 р. разом з Українським центром вивчення історії Голокосту за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини була відкрита виставка «“Захистимо пам’ять”. Масові поховання часів Голокосту в Україні».
Проте через пандемію, закриті кордони, заборону масових заходів, численні обмежувальні протиепідемічні дії основний контингент відвідувачів потрапив до Музею онлайн. Ми безперервно створювали секунди, хвилини, години актуального музейного контенту, з яким ознайомилося понад 500 тис. осіб.
Ця робота вкотре довела, що для транслювання нової інформації, образів, сенсів Музей має оперувати багатою і різноманітною колекцією артефактів, науковими напрацюваннями, актуальними дослідженнями. Саме такий механізм роботи є традиційним для нашого розвитку, і ми активно стартували з ним від початку 2020 р. У січні масштабно презентували новий ресурс «Музей. Пам’ять. Пошук», в основі якого пошуковий портал martyrology.org.ua, створений на базі музейного Документального фонду. Він акумулює відомості про радянських комбатантів з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її теренах. Кожен, хто бажає дізнатися про долю своїх рідних, а також самостійно ознайомитися з оригінальними документами, зможе це зробити онлайн. Інформаційний контент порталу активно наповнювався впродовж усього 2020 р. Наразі введено 416 803 записи й доступні для ознайомлення онлайн 506 612 документів Київської, Житомирської, Вінницької, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.
Карантин дав змогу більше уваги приділити оцифруванню й онлайн-презентації різних колекцій фондового зібрання. Упродовж року було зроблено понад 12 500 цифрових копій пам’яток, значна кількість із яких лягла в основу нових проєктів. За рік музейна команда підготувала 8 онлайн-дайджестів, що ілюструють українські реалії періоду Другої світової: «Бабин Яр», «Життя vs Війна. Жінки», «Шталаг № 325. “Табір краплі води та повільної смерті”», «Контрасти окупації», «#СередПереможців», «Об’єктивНА історія», «У лавах Об’єднаних Націй», «Родинна пам’ять про війну. Есеї». Найбільшої популярності набув онлайн-проєкт «У лавах Об’єднаних Націй», підготовлений спільно з Міністерством закордонних справ України до 75-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом і фашизмом. Посольства України за кордоном та українські громади розмістили його на своїх сайтових ресурсах.
Музейний сайт також зазнав значної трансформації: було проведено повний редизайн, розширено англомовну версію, доповнено наявні розділи. Ми попрацювали над новинками й для зручності пошуку онлайн-активів створили окрему сторінку «Музей онлайн». Моніторинг засвідчив, що найбільший попит викликає звичний формат музейної послуги – екскурсія. З онлайн-екскурсіями «Друга світова мовою експозитів» та «Меморіал над Дніпром» ознайомилися 47 792 особи. Проєкти двомовні (українською та англійською), вони були й залишаються доступними як на сайті Музею, так і на сторінках наших соцмереж, у вітчизняних та закордонних мобільних додатках – «Агов» і «izi.TRАVEL».
Попри те що карантин зірвав заплановані масштабні відрядження по Україні, пов’язані з розвитком актуальних музейних наукових досліджень, відповідна робота не лише не припинилась, а й набула неочікуваного розвитку. Скажімо, на сайті проєкту «Українці-Рятівники. Марафон історій» упродовж 2020 р. з’явилися 84 нові сюжети (загалом – 120). Ми двічі проводили їх презентації, а також знайшли новий формат популяризації прикладів самопожертви й гуманізму наших співвітчизників – створили 30 відеоісторій. Вони мають ексклюзивний вигляд, зроблені з використанням виключно музейних документальних джерел, доступні для сприйняття широкого кола глядачів, двомовні (українською та англійською) й зажили значної популярності серед користувачів веб-ресурсів Музею та партнерів проєкту – Українського інституту національної пам’яті, Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Національного університету імені Тараса Шевченка та ін. До кінця року музейні відеоісторії про українців-рятівників переглянули 51 533 особи.
Тривала й робота проєкту «Непрочитані листи 1941-го». Було віднайдено ще 7 родин (загалом – адресатів 674 із 1 215 епістолярій колекції), які в 1941 р. не отримали опалених війною трикутничків від рідних. Тепер їх доправила Укрпошта, а музейні науковці телефоном і онлайн розповіли адресатам про цю важливу історію та шляхи пошуку.
Осягненого результату у формі нового книжкового видання набув проєкт «Родинна пам’ять про війну». Від 2012 р. в Музеї відбувається збір непересічних людських історій учасників найбільшого світового зіткнення. 24 найвиразніші сюжети, вміщені під обкладинкою з назвою «Друга світова. Родинна пам’ять», охоплюють майже всі основні напрями українського виміру війни в різних регіонах. Незабаром книжка дістанеться до читачів. У 2020 р. світ побачили також музейне науково-документальне видання «Вирване коріння: дослідження, документи, свідчення» і спільний з Українським центром вивчення історії Голокосту проєкт «Пам’ятаймо. Історія і уроки Голокосту. Роботи молодих митців».
Виклики 2020 р. змусили нас відмовитися від низки запланованих контактів та заходів із комплектування фондів Музею, але навіть у таких умовах науковці поповнили колекцію на 1 710 одиниць нових надходжень. Серед них унікальна епістолярна колекція з архіву київської родини Павленків, датована 1942–1943 рр., дитячі іграшки воєнного часу, списки жителів кількох сіл Дрогобицької (нині – Львівської) області, розстріляних нацистами під час окупації, комплекс матеріалів в’язня ГУЛАГу О. Гринька, оригінальні грамоти й відзнаки родин Білостоцьких та Малофіїв – Корпусенків, удостоєних звання Праведника народів світу, марки Підпільної пошти України, видані в м. Мюнхен емігрантськими колами задля привернення уваги світової громадськості до підневільного статусу України в 1950–1960-х рр., а також багато іншого.
Подією 2020 р. стало завершення реставрації (а насправді порятунку) реставраторами Музею повстанського архіву. Знайдені у 2018 р. закопані в землю поблизу с. Майдан на Дубенщині документи перебували у критичному стані, але їх пощастило врятувати. Науковці вже взялися до вивчення нових джерел і в 2021 р. розкажуть про їхню наукову цінність.
Цифрова трансформація – це не тільки широка презентація музейного надбання, а й можливість залучення до кола своїх прихильників тих категорій людей, чиї шляхи досі не перетиналися з Музеєм. Експерименти в цьому напрямі привели нас до челенджу в соцмережах на тему «Свобода для мене – це…», в коментарях якого герої виставки «Вільні» та 17 140 небайдужих, переважно молодих, людей залишили свої незабутні коментарі. Можна назвати новаторським і блог художника Антона Логова «Малюнки про Музей», у якому він ділиться власним баченням мистецьких образів експозиції через авторську графіку. 2 681 поціновувач сучасного мистецтва таким чином долучився до симпатиків Музею. А ще ми започаткували музейний подкаст, презентували тематичну анімацію, онлайн-ігри, дистанційно проводили уроки музейної школи «Покоління NEXT» тощо. Нове прочитання історичних джерел та сучасні технології допомогли наочніше розповісти про соціогуманітарні складники минулого світового зіткнення, нагадавши, що любов, дружба, взаємодопомога залишаються загальнолюдськими цінностями за будь-яких умов, навіть під час світового конфлікту. Так музейну відео-листівку «Їхнє Різдво» переглянули 20 200 користувачів інтернету.
На карантині ми щиро чекали майбутніх відвідувачів і провели фундаментальну роботу з оновлення музейного аудіогіда. Відтепер він розмовляє українською, англійською та китайською мовами, містить 50 сюжетів, які допоможуть слухачеві самостійно скласти будь-який маршрут своєї екскурсії. А ще на виставці техніки та озброєння просто неба нині можна прослухати розповіді про найбільш вражаючі експозити і зробити це безпечно – за допомогою мобільного додатка.
Ми дбали й про те, щоб у музейній крамничці кожен міг придбати щось ексклюзивне. Тож наполегливо працювали над поповненням асортименту сувенірної продукції та розширенням асортименту. Звісно, найвищу сходинку в рейтингу актуальних товарів посіли брендовані маски на обличчя.
Як виявилося, закриття експозиції для відвідувачів – це насправді слушна нагода провести масштабні технічні роботи. Тож наші фахівці змогли за час локдауну помітно просунутися до фінальної мети: формуються центр цілодобового відеоспостереження по всій території Меморіалу, цілодобова варта правопорядку та пожежної охорони об’єкта.
Сподіваємося, найближчим часом ситуація стабілізується й у наші широко відчинені двері відвідувачі йтимуть без жодних перепон та обмежень.
Упродовж року музейна команда наполегливо працювала, щоб залишатися з відвідувачем на зв’язку, попри всі обставини. Ми продовжимо роботу з наповнення започаткованих проєктів і втілюватимемо нові. Але найбільше потребуємо живого спілкування з гостями. Тож чекаємо на Вас у Музеї!
