/

Діти з Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації, врятовані героїнею російсько-української війни Наталією Песоцькою, поволі відновлюються після стресу. Перебуваючи у відносній безпеці, у своїх творчих роботах вони знову і знову повертаються до жахливих бомбардувань, які довелося пережити, але вірять у перемогу України над злом. Свої малюнки про війну дівчатка й хлопчики подарували нашому Музеєві. 

Ми й надалі активно документуємо події війни, формуючи фондову колекцію за цією темою. Подвиг Наталі Песоцької нагадує роки Другої світової – коли черкащанка Олександра Шулежко врятувала від нацистів 102 дітей із сиротинця, а киянка Ніна Гудкова – близько 60, 12 із яких були євреями (докладніше історії українців-рятівників читайте на сайті "Портрети"). 

Сучасна історія така. Наталія Іванівна майже місяць прожила з дітлахами в підвалі, а потім їй вдалося вивезти їх до м. Івано-Франківськ. При цьому з м. Чернігів офіційно не було жодного гуманітарного коридору. Загалом вихователька 18 днів прожила під обстрілами з 35 дітьми-вихованцями чернігівського притулку та 2 своїми. Тиждень вони ховались у підвалі інтернату. Потім будівлю було підірвано, проте всі дивом уціліли: бомба влучила в інше крило. Дітей перемістили до церкви, де на них усіх виділили кімнатку площею 16 кв. м. Там вони провели 11 днів без світла й води. Зрештою дочекались евакуації... 

Історія Наталії Песоцької заслуговує на окреме місце в музейній експозиції, а сама жінка – на присвоєння їй високого звання Героя. І ми наполегливо над цим працюємо. А роботи хлопчиків та дівчаток уже зараз стануть частиною музейного челенджу зі створення дитячих малюнків, присвячених нинішній війні. Від самого її початку такі твори із символічним гештегом #дітималюютьвійну Музей популяризує на своїх сторінках у соцмережах. Надалі оригінальні роботи ми зберемо в нашому Меморіалі. Віримо, що невдовзі їх можна буде побачити наживо у просторі нового музейного проєкту, що розповідатиме світовій спільноті про цю війну.