Новий випуск електронного наукового фахового журналу «Військово-історичний меридіан» уже на сайті! В умовах карантину автори й надалі активно працюють, поповнюючи своїми дослідженнями унікальний науковий музейний ресурс, доступний онлайн.
Новий випуск «Військово-історичного меридіану» № 2–3 (28–29) має обсяг 178 сторінок, містить 12 наукових досліджень, що належать до тематичних розділів:
Перша світова війна та революційні зсуви на початку ХХ століття
Андрій Лисенко – кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства та методик навчання Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
У продовженні статті «Українські повстанці у збройному протистоянні на українських теренах у 1918–1919 рр.» автор здійснив спробу проаналізувати причини появи, роль та значення українського повстанського руху в першій чверті ХХ ст. на українських територіях.
Грані війни
Олександр Шморгун – кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України».
«На війні як на війні». У статті автор дав характеристику й критику сформованих в останні десятиліття ідеологічних підходів до оцінювання ролі України й українців у перемозі антигітлерівської коаліції над Німеччиною в Другій світовій війні.
Особливості повоєнної реабілітації
Тетяна Юрова – кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ Інституту морально-психологічного забезпечення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
«Лікарняна клоунада як форма креативної культурологічної терапії в реабілітації “дітей війни”». Авторка стверджує, що найбільш уразливими категоріями постраждалих від війни на Сході України стали діти й підлітки. Маса стресогенних факторів, що пов’язані із загибеллю рідних та близьких, зміною місця проживання, побутовою невлаштованістю, істотно вплинула на їхнє психічне здоров’я. Їм потрібна комплексна реабілітація, важливе місце в якій посідають сучасні форми та методи креативної культурної роботи, зокрема й клоунотерапія.
До історії воєнного некрополезнавства
Володимир Ругаль – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні.
«Військове поховання німецько-радянської війни в мікрорайоні Жуляни м. Київ». Одне з найменш досліджених питань періоду Другої світової війни – поховання загиблих військовослужбовців. На прикладі братської могили радянських військовиків у мікрорайоні Жуляни (м. Київ) здійснено спробу розкрити загальний стан поховань у повоєнні роки та в мирний час. Простежено історію утворення сучасної братської могили та встановлення імен упокоєних у ній, а також загиблих на цій території бійців Червоної армії.
Віта Коніна – науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні.
«Місця пам’яті про Другу світову війну в київському мікрорайоні Троєщина». Авторка пропонує статтю з історії київського мікрорайону Троєщина періоду Другої світової війни. Спираючись на широке коло джерел та літератури, детально описує місця пам’яті загиблих у боях на цій території, її уродженців і мешканців, які в лавах Червоної армії брали участь у німецько-радянській війні.
Наука в музейній інституції
Златко Златанов – старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні.
«Військові частини, з’єднання, об’єднання збройних сил СРСР та країн Троїстого пакту в електронно-картографічному проєкті “Місця пам’яті про Другу світову війну на мапі України”». У статті висвітлено роботу з наповнення атрибутів електронної карти, подано характеристику використаної джерельної бази, представлено можливості, які відкриває внесена в контент інформація для дослідників бойового шляху військових формувань, науковців, які займаються історією України періоду Другої світової війни.
Наталя Філатова – завідувач відділу Національного музею історії України у Другій світовій війні. Володимир Ругаль – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні.
«Уродженці України в шталазі ХІІІ F Больхен-Форбах, Йоганніс-Баннберг: історія пошуку». На прикладі шталагу ХІІ F, де більшість загиблих в’язнів були українцями, розкрито тему військового полону червоноармійців у період Другої світової війни. Долі військовополонених шталагу ХІІ F, особи яких установлено, дають змогу спростовувати штампи радянських часів, зокрема про відсутність мобілізації до армії в 1941 р. із щойно приєднаних земель Західної України. Також здійснено спробу розкрити питання, чому частина загиблих у полоні вважаються зниклими безвісти й донині.
Світлана Демченко – старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні.
«Науково-гуманітарний музейний проєкт “Увага! Пошук! Непрочитані листи 1941-го”. Попередні підсумки роботи». Підбито попередні підсумки гуманітарної акції Національного музею історії України у Другій світовій війні «Увага! Пошук! Непрочитані листи 1941-го…», відтворено шляхи пошуку сімей адресантів і адресатів. Проаналізовано матеріали, які поповнили фондову колекцію музею і стануть джерелом для дальшого дослідження історії війни.
Музейне джерелознавство
Олександр Пастернак – старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні.
«Трагедія Бабиного Яру у фокусі музейних джерел». На основі аналізу матеріалів музейної колекції, що присвячені трагедії Бабиного Яру, спеціалізованої літератури та архівних джерел розглянуто перебіг і розгортання «київської масакри». Проаналізовано експозитарний і джерелознавчий потенціал музейної фондозбірні. Акцентовано увагу на унікальних експозитах, окремих персональних комплексах, родинних історіях жертв, урятованих та свідків трагедії.
Надія Якобчук – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні.
«Україномовна легальна преса періоду нацистської окупації (1941–1944 рр.): огляд фондової колекції музею». У статті проаналізовано колекцію україномовної преси 1941–1944 рр., що зберігається у фондах Національного музею історії України у Другій світовій війні. Досліджено зміст газет, що видавалися на території райхскомісаріату «Україна» й дистрикту «Галичина». Розкрито тематику статей. Окреслено інформаційний потенціал та джерельне значення публікацій.
До проблеми воєнної антропоніміки та топонімії
Юрій Бедрик – кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні.
«Особливості написання деяких власних імен та географічних назв, пов’язаних з історією України у Другій світовій війні. (огляд типових випадків із практики літературного редагування)». Автор аналізує деякі з найхарактерніших проблемних моментів, що виникали у процесі літературного редагування текстів, які готувалися до публікації у виданнях та на інформаційних ресурсах Національного музею історії України у Другій світовій війні. Простежено походження та причини появи того чи іншого огріху в написанні українською мовою певного власного імені або ж географічної назви чи відтворенні її, коли йдеться про передання іншомовних назв та імен.
Лабораторія музейної роботи
Андрій Кузьменко – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач науково-дослідного відділу «Меморіальний музей академіка В.Г. Заболотного» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
«Окремі аспекти роботи науково-дослідного відділу “Музей історії архітектури середньої Наддніпрянщини нового та новітнього часу” НІЕЗ “Переяслав”». Крізь призму окремих здобутків у діяльності науково-дослідного відділу окреслено специфіку його роботи як одного з осередків історико-архітектурних досліджень у заповіднику. Розкрито магістральні напрями функціонування відділу в царинах науково-дослідної, науково-освітньої, виставкової, видавничої роботи та форми його діяльності. Визначено основні аспекти продовження співробітниками науково-дослідного відділу традицій вивчення пам’яток архітектури та популяризації народного мистецтва, закладених свого часу В. Заболотним.
Нагадуємо, що електронний журнал «Військово-історичний меридіан», було засновано у 2013 р. спільно із Інститутом історії України НАН України. Тоді ж таки було створено окремий сайт видання. На сьогодні вийшло 29 випусків часопису, які містять десятки вітчизняних досліджень із широкої проблематики історії Першої та Другої світових війн, німецько-радянської війни, локальних війн і збройних конфліктів ХХ ст., теоретичного та практичного музеєзнавства, підтримують традиції інтеграції історичної науки з музейною практикою. Запрошуємо колег доєднатися до кола авторів! Вимоги до статей та іншу необхідну інформацію читайте на сайті.
