Сьогодні в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Від 26 травня 2014 р. до 22 січня 2015 р. тривала оборона стратегічно важливого об’єкта. 242 дні його термінали були справжнім форпостом для безстрашних і непереможних українських «кіборгів». Відтоді у свідомості наших співвітчизників та світової спільноти ДАП – це територія стійкості, символ української мужності, оплот духу.
Про оборону ДАПу говорили сьогодні в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Зі словами вдячності до воїнів звернувся його генеральний директор Юрій Савчук, закликавши всіх присутніх у тиші згадати про загиблих, ушанувати, подякувати…
У просторі проєкту «Український Схід» ми говорили про перебіг подій та останні дні оборони, які припали на січень 2015 р. Про одну з найтрагічніших, але водночас героїчну сторінку війни ділився спогадами професійний військовий і фотограф за покликанням Руслан Боровик. Вирушаючи на захист Донецького аеропорту, він прихопив із собою фотокамеру. Тоді ще не знав, що на світлинах зафіксує останні образи побратимів та унікальні епізоди оборони летовища. Його роботи стали відомими на весь світ.
Під час зустрічі Руслан Боровик розповідав, у яких умовах доводилося створювати ці фото. Говорив про те, ким був до війни і як вона ввірвалась у його життя, назавжди все змінивши. Найбільше Руслан згадував побратимів, передусім загиблих…
У тривалому протистоянні з ворогом обірвалися сотні життів. Воїни трималися до останнього, полеглі стали уособленням незламної волі. Їхні подвиги надихнули митців на створення фільмів і книжок, серед яких роман «Аеропорт» Сергія Лойка. Ідучи за його рядками, сьогодні ми вели мову про реальних героїв: Ігоря Зінича, Івана Шостака, Олега Кузьміних, Ігоря Брановицького, Івана Куряту.
Вражаючі історії про «кіборгів» слухали вихованці Київського військового ліцею імені Івана Богуна, курсанти Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, а також військовослужбовці Національної гвардії України. Для них свідчення про війну та напутнє слово «кіборга» Руслана Боровика мали особливе значення.
Зустріч видалася щирою та відвертою. На обличчях гостей – розмаїття емоцій: співчуття, біль, гнів, гордість і захват. Разом ми вкотре усвідомили ціну, яку український народ платить за свободу.
Дякуємо захисникам за віддану любов до України.
