/

Документальна кінокартина «Біль, що не минає», створена Знімальним цехом Артура Якубова, стала приводом для недільної зустрічі в кінолекційному залі Національного музею історії України у Другій світовій війні. Серед її учасників – психологи, викладачі, студенти, військові та всі небайдужі до розгляду проблем і наслідків сучасної війни.

Фільм про тих, хто рятує постраждалі від війни душі, цілком виконав поставлені перед ним завдання. Він глибоко занурив глядачів у сутність проблеми, що понад сім років тому особливо гостро постала для нашого суспільства. Її ім’я – посттравматичний стресовий розлад. Водночас у фільмі показано, як можна ефективно вирішувати цю проблему.

Кінострічка, яка перемогла в номінації «Кращий документальний фільм» на 6-у міжнародному кінофестивалі «Star Independent», розкриває історії кількох людей, які за різних обставин надають психологічну допомогу учасникам війни на Донбасі. Це абсолютно різні люди. У кожного героя – своя особиста доля, шлях і трагедія. У кожного – власна мотивація. І що головне – кожен із них рятує не лише душі своїх підопічних, а й власну також.

На показі були присутні герої фільму, які мають різні вікові й соціальні категорії – від учня молодшої школи до Народного Героя України. Саме таким званням відзначено волонтерку Вікторію Христенко, яка розкрила перед аудиторією масштаби значення психологічної допомоги для тих, хто на власні очі бачив війну. Від імені авторського цеху виступив оператор-постановник Володимир Моргунов, емоційно відзначивши високу роль цієї стрічки у його професійному житті.

«Під враженням від перегляду були всі присутні. Тема, яка піднімалась у фільмі – долі військовослужбовців, які на сьогодні мають психічні розлади після отриманих травм. Це досить висока та глибока тема, в яку я занурився впродовж усього фільму», – поділився враженнями солдат 27-ї Печерської бригади військової частини 3066 Національної гвардії України Дмитро Дмитрів.