/

Простір музейної виставки «Україна – розп’яття» перетворився на театральний майданчик.

Перформативне читання оживило спогади очевидців, які зазнали нелюдських випробувань від німецького та більшовицького режимів у Польщі та Україні у часи Другої світової війни, а також звучали спогади людей, що стали свідками звірств російської агресії на території України у 2022 році. Театральними засобами виразності актори театру “Золоті ворота” проілюстрували моторошні паралелі, що виникли між Другою світовою війною та сьогоденням. Це вдало зуміла показати режисерка Таня Губрій та актори Віталіна Біблів, Анастасія Бабій, Богдан Буйлук, Андрій Поліщук, Інна Скорина-Калаба. Слова про пережиті катування, руйнацію домівок, розгубленість, безвихідь, біль наповнювали експозиційну залу та відображалися від представлених у ній експонатів – свідків того, про що йшлося під час театрального перформансу.

Дійство стало можливим завдяки ініціативі та підтримці Польського інституту у Києві. Озвучені документальні тексти зібрані Центром документування російських злочинів в Україні ім. Рафала Лемкіна Інституту солідарності та мужності ім. Вітольда Пілецького у відповідь на напад Росії на Україну та повідомлення про напади російських військ на мирне населення.

Після перформативного читання під час обговорення режисерка Таня Губрій сказала, що до створення вистави її підштовхнула схожість пережитих драматичних історій, розрізнити які можна хіба що за датуванням. У відповідь на запитання глядачів, актори зізналися, що проживати реальну історію окремої людини – це заглядати страхові в очі. Але усвідомлення, що через акторський перформанс люди зможуть вирішити свої неозвучені проблеми, надихнуло їх на ретельне опрацювання образів.

Як історик, Директор Польського інституту пан Роберт Чижевський підкреслив схожість історичного досвіду українців і поляків під час Другої світової війни, що зараз нагадав про себе і реалізувався колосальною готовністю Польщі допомогти українським громадянам, які виїхали за межі своєї Батьківщини, і які залишилися і потребують підтримки.

Генеральний директор Музею Юрій Савчук щиро подякував Польському інституту та Польщі загалом за всебічну підтримку українців та Музею. Під час дискусії він підкреслив, що тепер музейникам треба переосмислити і переозначити історію Другої світової війни з огляду на власний пережитий досвід сьогодення. Також пан Юрій поділився досвідом збирання свідчень про злочини ворога, коли музейна команда у квітні 2022 р. здійснювала експедиції до щойно деокупованих населених пунктів Київщини та Чернігівщини. Вони стали частиною наративу виставки «Україна – розп’яття».