/

«Наш рід Дегтярів-Шевелів закінчується на мені. Життя підходить до краю, тому і звертаюся до Вас. Мої руки, пам’ять та біль усієї родини не можуть знищити сімейні реліквії. Коли держава повернулася до пам’яті мільйонів загиблих, то, може, знайдеться в музеї місце і для моєї родини» – цими рядками завершує лист до музею з позначкою «Проект «Родинна пам’ять про війну» львів’янка Валентина Сергіївна Світлицька. Її батько, кадровий військовий Сергій Павлович Шевеля, вступив у бій із ворогом у перші дні війни і вже 28 серпня 1941р. загинув, захищаючи Україну. На фронт пішли також дід – Іван Федорович Дегтяр (батько матері) та два його сини – Микола та Володимир. Володимир повернувся з війни інвалідом, а Миколу мати Наталія Петрівна так і не дочекалася, навіть могилу його не знайшла. Усі родинні реліквії, пов’язані з війною, Валентина Сергіївна передала на зберігання до музею.