У 1947 році в СРСР було проведено грошову реформу з метою ліквідації наслідків німецько-радянської війни у сфері грошового обігу, зміцнення фінансової системи та підготовки до скасування карткової системи на товари.
Умови грошової реформи викладено в постанові Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) № 4004 від 14 грудня 1947 року «Про проведення грошової реформи і скасування карток на продовольчі і промислові товари». Реформа передбачала деномінацію за курсом 10:1 для готівкових грошей. У межах цієї реформи було випущено нові банкноти семи номіналів, які поділялися на казначейські та банківські білети. Казначейські мали номінали 1, 3 і 5 карбованців, банківські — 10, 25, 50 і 100 карбованців. Автором ескізів нових купюр був головний художник Держзнаку СРСР Іван Дубасов.
Усі паперові гроші підлягали обміну у співвідношенні: один новий карбованець за десять старих. Розмінні монети номіналом від однієї до двадцяти копійок зберігали платіжну вартість за номіналом і не підлягали обміну. Основний етап грошової реформи тривав з 16 до 22 грудня 1947 року, а в окремих віддалених регіонах СРСР обмін здійснювався з 16 до 29 грудня. Реформа мала конфіскаційний характер, оскільки не передбачала перерахунку заробітної плати, стипендій і пенсій. Через дуже обмежений термін обміну населення масово стикалося з панікою, спекуляцією та великими чергами. Значна частина купюр попередніх випусків залишилася необміняною — майже 30 мільярдів старих карбованців залишилися на руках у громадян. Окрім цього, держава вилучала в населення значні грошові кошти через примусове розповсюдження державних позик. У результаті реформи з обігу було вилучено надлишкову грошову масу, скасовано карткову систему на продовольчі й промислові товари та запроваджено вільний продаж товарів за державними роздрібними цінами. Банкноти зразка 1947 року перебували в обігу до проведення наступної грошової реформи у 1961 році.
Державний казначейський білет СРСР номіналом п’ять карбованців зразка 1947 року має прямокутну форму, вертикальне композиційне рішення та надрукований на папері з водяними знаками. Основна колористика — блакитно-оранжева з використанням чорного, синього, світло-зеленого та коричнево-сірого кольорів. На лицьовому боці зображено фігурну розетку, у центрі якої розміщено Державний герб СРСР зразка 1946 року. Над розеткою вміщено напис російською мовою: «Государственный казначейский билет СССР». Номінал вказано цифрами й словами російською, українською, білоруською, азербайджанською, грузинською, вірменською, туркменською, узбецькою, таджицькою, казахською, киргизькою, карельською, молдавською, литовською, латиською та естонською мовами. У верхній і нижній частині зазначено шестизначний номер із дволітерною серією (наприклад, тР 929636) і рік випуску — 1947.
На зворотному боці також зображено фігурну розетку, у центрі якої розміщено серп і молот, а також два написи російською мовою: «Государственные казначейские билеты обеспечиваются всем достоянием Союза ССР и обязательны к приёму на всей территории СССР во все платежи для всех учреждений, предприятий и лиц по нарицательной стоимости» і «Подделка государственных казначейских билетов преследуется по закону». У верхній частині зазначено абревіатуру назви країни — СССР, а номінал купюри вказано цифрами та словами російською мовою по кутах і в центрі.