Цей костюм належав Олександрі Максимовні Шулешко, яка використовувала його на новорічній виставі у дитячому будинку. В прагненні допомогти безхатнім дітям під час німецької окупації Олександра відкрила дитячий будинок із дозволу гебітскомісара м. Черкас, навіть домігшись фінансування від німецької влади. Там же організувала невелике господарство, задіявши допомогу вихованців. Приймала у притулок всіх, кому потрібна була допомога. Єврейських дітей записувала як українців, греків, вірмен, татар (дивлячись на кого були більш схожі). У 1942 р. на святкуванні Новорічної ялинки у дитячому будинку, куди прийшов гебітскомісар м. Черкас, Олександра Шулешко мала на меті замаскувати єврейський дітей серед натовпу інших. Завдяки карнавальним костюмам, маскам та гриму вистава пройшла чудово. Під час відступу німці примусили евакуювати частину дітей з будинку, але завдяки хитрості Олександри всіх дітей повернули назад. Незважаючи на всі заслуги Олександри Максимівни радянська влада аж до 1968 р. підозрювала її у співпраці з нацистами і не дозволяла працювати по спеціальності. Померла Олександра Шулешко в 1994 р. За роки війни вона врятувала 102 дитини (25 з яких були євреями). У 1996-му році була удостоєна звання “Праведник народів світу”.
Костюм створений у вигляді чохи - традиційного верхнього чоловічого одягу народів Кавказу. Пошитий із пофарбованої у чорний колір марлі. Виріб трохи приталений, із розширенням до низу, без коміра, рукави довгі. Вгорі на грудях по обидва боки нашиті газирі з червоної тканини на вісім патронів кожен. Всі краї костюму обшиті червоною тканиною. Застібається на два пластикові ґудзики, обтягнені тканиною чорного кольору.