Поміж чисельних злочинів, скоєних нацистами на українських теренах, осібно стоїть масове знищення тутешнього населення. Одним із символів цих звірств є Бабин Яр – урочище в Києві, де впродовж двох років від 29 вересня 1941 р. до 29 вересня 1943 р. було вбито понад 100 тис. євреїв, ромів, українців, представників інших національностей.
Серед літераторів, хто почав оприлюднювати цю трагедію, був український письменник Анатолій Кузнєцов. Він пережив окупацію Києва, ретельно занотовував власні спостереження та свідчення очевидців, які пізніше лягли в основу «роману-документу» «Бабин Яр». Одначе, текст твору, вперше опублікований у 1966 р., був підданий жорсткій цензурі, адже не відповідав радянському позірному офіціозові. Ба більше, на сторінках роману автор не цурався порівнювати злочинну суть нацистського та більшовицького режимів. Після того публіцист здійснив утечу чимдалі від «Залізної завіси» в пошуках можливостей до вільного словотворення.
У 2001 р. син прозаїка Олексій передав до нашої колекції друкарську машинку з «символічною» назвою «Москва», якою користувався Анатолій Кузнєцов при написанні своїх перших робіт, у тому числі «Бабиного Яру». Тут слід зауважити, що тема Голокосту в тих чи інших формах і конотаціях була присутня в музейному просторі від самого моменту його створення.
Однак ґрунтовне студіювання цієї надзвичайно складної проблеми розпочалося наприкінці 1990-х рр., коли Меморіал набував все більш виразних рис як місця національної пам’яті та примирення.
У цьому вимірі артефакт, як і сам роман, набувають особливих сенсів. Обравши центральною темою злочини гітлерівців у Бабиному Яру, письменник тим не менше наскрізно подає протисистемне бачення радянської історії, не лишаючи поза увагою явища, що в СРСР згадувалися неохоче, спотворювались, або повністю замовчувались, як от Голодомор 1932–1933 рр., сталінські репресії, підрив військами НКВС історичного центру Києва, долі військовополонених тощо. Ці та інші подібні сторінки визначали тогочасну дійсність мешканців українських земель, зокрема самого автора.
Разом із тим «Бабин Яр», як і все, що супроводжувало його створення, це ще й історія безкомпромісної боротьби за непошматоване, незаідеологізоване й незаретушоване висвітлення подій, прагнення до правди та свободи на тлі існування України в кайданах тоталітаризму.
Тематична багатогранність у поєднанні з сьогоденною актуальністю, коли інформація знову таки є ефективною зброєю, робить друкарську машинку Анатолія Кузнєцова знаковим експонатом, які визначають україноорієнтованість експозиційного простору Музею війни.