© 2024 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс.
Колекція

Апракос. Священне Євангеліє

Євангеліє було в користуванні священика Української греко-католицької церкви Кубая Івана Михайловича.

Іван Кубай народився на Тернопільщині у 1916 р. Батько Івана загинув на фронті, тому хлопчика на виховання взяв до себе його рідний брат, священик Української греко-католицької церкви Григорій Кубай. Іван вирішив отримати духовну освіту та вступив у 1936 році до Греко-Католицької Богословської Академії у Львові. Після приєднання Галичини та Волині до УРСР у 1939 р. радянська влада почала ліквідацію релігійних установ, у тому числі й Академії. Іван Кубай зміг продовжити освіту лише у 1941 році. У 1943 р. отримав священичий сан, і до 1946 р. займався душпастирською діяльністю у селах Заланів та Жовчів на Станіславщині (нині – Івано-Франківська область). Після примусового приєднання УГКЦ до православної церкви отець Іван продовжив виконувати обов’язки священнослужителя перебуваючи під наглядом радянських органів держбезпеки та був змушений поєднувати їх із сільськогосподарською діяльністю. У 50-х роках зазнає неодноразових обшуків та арештів, а у 1958 році був примусово направлений у психіатричну лікарню, звідки вийшов вже інвалідом.

Не зважаючи на утиски з боку влади та стан здоров’я продовжив проводити підпільні богослужіння для греко-католиків аж до виходу УГКЦ із підпілля.

За вірність Христовій Церкві й Апостольському Престолу в часи переслідувань Української греко-католицької церкви нагороджений відзнакою Святійшого Отця Папи Івана Павла ІІ як подвижник й ісповідник віри (за словами доньки Івана Кубая – Доната Бобрик).

В цупкій оправі, що обтягнута оксамитовою тканиною червоного кольору. На лицьовому боці оправи по кутах кріпляться металеві пластини з фігурним обрізом жовтого кольору із зображенням євангельських персонажів в овальних медальйонах: у верхньому лівому куті — Іоанн (тримає відкриту книгу); в правому верхньому куті — Матфій (креслить пергамент кривим ножиком); в лівому нижньому куті — Лука (загострює перо); в правому нижньому куті — Марк (пише).

На зворотному боці оправи - постать Божої Матері, по кутах металеві пластини з фігурним обрізом і чотири невеликі випуклі підставками круглої форми з металу жовтого кольору. Оправа має дві металеві застібки жовтого кольору. Форзац із рослинним орнаментом червоно-золотистого кольору. На титульному аркуші – назва книги у стилізованій рамці. Друкарський двобічний текст у прямокутних рамках чорного кольору, окремі слова – червоного кольору. З червоною стрічкою.