Осип Васильович Турянський (02.02.1880–28.03.1933) закінчив Львівську українську гімназію, філософський факультет Віденського університету, там же здобув науковий ступінь доктора філософії.
Під час Першої світової війни як австрійський військовий потрапив у полон до сербів. Як полонений здійснив важкий перехід через гори Албанії, згодом був відправлений на о. Ельба, де в 1917 р. створив повість «Поза межами болю», у якій відобразив пережитий ним досвід. Після повернення з полону працював у Віденському університеті та школах Галичини.
У центрі сюжету поневіряння сімох військовополонених, прототипом до одного з них (Оглядівського) вочевидь виступив сам автор, оскільки був родом із с. Оглядів Львівської області, решта – представники різних народів Австро-Угорської імперії (австрієць, серб, угорець, українець, поляк, чорногорець), колишні солдати. Утікши від охоронців, чоловіки змушені йти через Албанію в умовах суворої зими, де багато хто гине від холоду, хвороб і виснаження. На цьому тлі автор викладає спогади та думки сімох друзів, які борються за виживання.
У твердій обкладинці, корінець з темно-сірої тканини, має 230 сторінок. На титулі напис від руки чорним чорнилом: «Литвинову». Портрет Турянського й ілюстрація в графічному стилі, як зазначено в різних джерелах, виконані невідомим художником.