Упродовж серпня у Музеї війни проходив цикл лекцій у межах паралельної програми до виставки «Дім постійного вигнання». Вона організована мистецьким простором «Garage33.Gallery-Shelter» у партнерстві з міжнародними інституціями.
Учасники заходів у Музеї долучилися до обговорення таких тем, як вигнання, втрата дому, боротьба за збереження культурної ідентичності, зокрема через аналіз досвіду кримськотатарського народу.
9 серпня програму відкрила журналістка та документалістка Наталія Гуменюк лекцією «Як історії перетворювати на докази». Вона наголосила на ролі журналістики в документуванні воєнних подій, трансформації особистих історій в базу для збереження пам’яті.
11 серпня відбулася лекція Аліма Алієва «Де/реколонізація: культура у цих процесах». Він акцентував на ролі мистецтва як інструменту деколонізації та відновлення культурної пам’яті у контексті Криму. Пан Алім звернув увагу на радянський колоніальний спадок і те, як росія реколонізує Крим в умовах окупації. Повернення автентичної та історичної топоніміки буде ще одним завданням, яке постане після відновлення українського контролю над Кримом.
Історик Мартін-Олександр Кислий 13 серпня прочитав лекцію «Крим як поле боротьби за батьківщину: колонізація, вигнання і повернення», у якій простежив ключові події ХХ–ХХІ ст. і їхній вплив на кримськотатарську ідентичність.
15 серпня літературознавиця Олександра Вісич виступила з лекцією «Кримський палімпсест: література проти забуття». Вона розповіла, як література стає простором пам’яті й протистоїть культурному знищенню. Зокрема приділила увагу висвітленню образу Криму в творчості як сучасних літераторів, так і діячів 1920-х та 1930-х рр., зокрема Миколи Чернявського та Остапа Вишні.
Завершила програму 17 серпня спільна лекція Мілени Хомченко та Євгенії Буцикіноїт «Деколоніальний естезис: творчий потенціал боротьби». Дослідниці пояснили сучасні мистецькі засоби деколонізації.
Паралельна програма до виставки «Дім постійного вигнання» поєднала історію, культуру й мистецтво, відкриваючи нові можливості для збереження пам’яті та формування суспільного діалогу щодо культурного спадку тимчасово окупованого Криму.
Ми вдячні всім, хто долучився до циклу лекцій. Разом ми зберігаємо пам’ять, переосмислюємо травматичний досвід і захищаємо культурну спадщину, яка формує нашу ідентичність як нації.
