Довкілля часто називають мовчазною жертвою війни. Людство бачить згубний влив бойових дій на екосистему не відразу, але наслідки відчуваються сотні років потому.
26 березня 2025 р. в Музеї війни відбулася публічна дискусія «Екоцид: російська окупація природно-заповідного фонду України, руйнування екосистем унаслідок бойових дій, екологічні наслідки війни».
Модераторка заходу, наукова співробітниця Музею Інна Єрмакова, розповіла про загальний стан заповідних територій, наслідки російської окупації для природоохоронних зон, випадки потенційної шкоди довкіллю, спричинені російською агресією, та зафіксовані злочини.
Олексій Василюк - співзасновник і голова правління UNCG, експерт із заповідної справи та охорони біорізноманіття, презентував свій фаховий аналіз масштабів шкоди, завданої екології. Він зазначив: «Спалені промислові об’єкти, зруйновані дамби і очисні споруди, затоплені вугільні шахти, випалені ліси, обстріли нафтобаз, нафтопереробних заводів, інших промислових об’єктів призводять до викидів токсичних речовин у повітря; забруднені мінами і снарядами ґрунти, загиблі тварини й знищені рослини, ядерний шантаж – справа рук і зброї російських окупантів, які ведуть бойові дії на території нашої країни. Проте наївно сподіватися, що війна залишається в кордонах України. Російська екоцидна політика матиме безпосередні негативні наслідки для мільйонів людей і за межами нашої держави. Забруднене повітря і отруєна вода становить загрозу для інших країн та їхніх екосистем».
Пан Олексій представив огляд стану тимчасово окупованих українських природоохоронних територій (наскільки фахівцям дозволяє дистанційний моніторинг) і означив перелік злочинів, які трактуємо як екоцидні дії російського окупаційного режиму. Нагадаємо, що наразі 900 природоохоронних територій, що становлять 44 % від загальної площі заповідників і національних парків України, перебувають на тимчасово окупованих землях або в зонах бойових дій.
Для майбутньої оцінки масштабів шкоди, яку росіяни завдали нашій природі, важлива фіксація вихідного стану українських заповідних територій й охоронних природних комплексів. Тож під час публічної дискусії говорили, зокрема, про Луганський природний заповідник.
Сергій Глотов, кандидат біологічних наук, співавтор колективної монографії, представив наукове видання, що фіксує стан Луганського природного заповідника до початку війни. Науковець наголосив, що злочини росіян матимуть довготривалі наслідки для біорізноманіття України, а їхній тягар ляже на плечі майбутніх поколінь.
Пан Сергій поділився своїм баченням відновлення довкілля після війни. «Ми стоїмо на порозі унікального досвіду, – зазначив він. – Трагедія, яка спіткала нашу природу, може стати поштовхом до створення нових екологічних стратегій, що об’єднають наукові досягнення, міжнародну підтримку та зусилля місцевих громад». За словами вченого, український досвід може стати основою для нових міжнародних екологічних протоколів, які допоможуть іншим країнам долати наслідки війни.
Під час жвавої дискусії учасники розглянули можливі шляхи відновлення пошкоджених екосистем, необхідність міжнародної підтримки в збереженні природної спадщини України.
Музей війни став важливим майданчиком для привернення уваги до екологічних наслідків війни та комунікації фахівців із заповідної справи і охорони біорізноманіття та широкого загалу.
