«І на оновленій землі врага не буде, супостата…» – ці рядки Тараса Шевченка писалися ще про царський режим, але хіба вони не знаходили нового звучання у ХХ ст.? Радянська влада створила власний міф про Кобзаря, використовуючи його поезію як зручний інструмент пропаганди. Із його слів виривали потрібні рядки, змінювали смисли, перекручували ідеї. Правда, яку ніс поет, губилася під вагою ідеологічних штампів.
Ми дізнаємось, як влада в різні періоди переписувала образ поета у своїх цілях, як більшовики зробили з нього «революціонера», як у Другу світову війну його поезія стала частиною військової агітації і як сучасна російська пропаганда знову намагається використати його ім’я у своїх наративах.
