22 січня відбувся символічний захід з нагоди Дня Соборності – презентація зв’язаної гачком карти України, яка ввійшла до Книги рекордів. Полотно «Зшита Україна» створене різними майстринями з різних куточків країни та символізує єднання українців навіть у найтемніші часи, віру у звільнення окупованих територій та світле майбутнє вільної, соборної України.
Відкривав захід генеральний директор Музею Юрій Савчук. «Акт злуки УНР та ЗУНР не випадково був підписаний 22 січня, це була перша річниця проголошення незалежності УНР. Наші попередні покоління розуміли цілісний зв’язок незалежності України та єдності українського народу. Ми сьогодні маємо власну державу завдяки закладеним тоді принципам та ідеям», – підкреслив значущість Дня Соборності очільник Музею.
А екскурсовод Музею Ростислав Дуденко виступив з інформативною презентацією про історичний шлях України до соборності.
Ініціаторка й організаторка проєкту «Зшита Україна» Олена Масенцова розповіла про те, як виникла така ідея та з якими труднощами вона зіштовхнулася під час роботи. Пані Олена наголосила, що учасниці проєкту – це майстрині, які через війну змушені були покинути власні домівки і в’язання для них стало своєрідною терапією. Одного разу пані Олена зрозуміла, що всі хочуть ніби «зв’язати собі мир», а заповітними мріями є закінчення війни, цілісність наших територій та повернення додому. «Багато дівчат хотіли зв’язати саме ту область, з якої вони родом, де був їхній дім. Інші ж області розібрали згодом. Готові вироби приходили до мене поштою і вже в столиці ми зшивали нашу Україну. Я навіть не уявляла, що проєкт матиме суспільний резонанс і ввійде в Книгу рекордів».
До заходу долучилися і інші майстрині-учасниці проєкту – Наталія Мельник, Ніна Малярчук, Ольга Нестеренко, Тетяна Діденко. Жінки поділилися своїми історіями: як на них вплинула війна, з якими труднощами вони зіштовхнулися, про вимушену міграцію та як в’язання додавало сили впоратися з усіма викликами.
Модератор заходу Ірина Ужакова підготувала для гостей та учасників інтерактив – на проєктовану карту України кожен міг прикріпити написані на папірцях побажання чи рефлексії після насиченого заходу.
А наприкінці зустрічі відбувся акт передачі полотна-рекордсмена «Зшита Україна» до фондової колекції нашої установи. Відтепер ця пам’ятка народної майстерності та символ нашої єдності збережеться для майбутніх поколінь у Музеї.
