Від 2015 р., після ухвалення законів про декомунізацію, тема совєтської спадщини та необхідності визначити її місце в українській історії постала як ніколи гостро. Художня спадщина ХХ ст. становить значну частину колекцій багатьох вітчизняних музеїв, яка сьогодні потребує переосмислення. Де межа між мистецтвом і пропагандою, за яких умов доречно експонувати картини чи скульптури, що прославляють «соціалістичну дійсність», на якому контексті творів наголошувати під час екскурсій?
Про сучасні принципи роботи з художньою спадщиною ХХ ст. розповіли представники інституцій, які в той чи інший спосіб розробили методики представлення мистецтва періоду срср у своїх проєктах: Національного музею Тараса Шевченка, Національного музею «Київська картинна галерея» та Музею війни.
Тетяна Чуйко, кандидатка мистецтвознавства, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного музею Тараса Шевченка, розповіла про вплив радянської пропаганди на іконографію Кобзаря й переосмислення його образу після здобуття незалежності України.
Олена Боримська, мистецтвознавиця, завідувачка відділу експозиційно-виставкової роботи Національного музею «Київська картинна галерея», розкрила секрети успішного подання зразків мистецтва комуністичного періоду в сучасних виставках.
Роман Кабачій, старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу бойових дій світових війн ХХ ст. Музею війни, зосередився на процесі відбору художніх творів із музейної фондозбірні до виставки «Війна: зворотна перспектива» й пошуках можливостей переосмислення картин у майбутніх історичних експозиціях.
До дискусії долучилися представники Національної академії наук, національних та муніципальних музеїв.
Модерувала розмову Марина Богуш, співкураторка виставки «Війна: зворотна перспектива».
Запис події вже можна переглянути на Facebook-сторінці Музею.
