З початком широкомасштабного вторгнення росії в Україну багато країн виявили свою солідарність нашій державі, надавали різноманітну допомогу –від гуманітарної до військової. Поряд із урядовою підтримкою тисячі добровольців з різних країн світу стали пліч-о-пліч з українцями боронити свободу України й демократичного світу.
Яскравим прикладом сміливості, відчуття справедливості та неймовірної сили волі є історії двох громадян Швеції – Кароліни Нурденґріп і Крістофера Форсбека, які попри успішне життя в рідній країні, прийняли рішення покинути все та доєднатися до Збройних Сил України.
Кароліна та Крістофер на зустрічі в Музеї розповіли, що саме їх спонукало до такого кроку, про бойовий досвід та їхнє сьогодення.
На момент початку широкомасштабного вторгнення рф Кароліна Нурденґріп була депутатом парламенту Швеції та мала за плечима 15 років політичного стажу. «Коли я почула про війну, то поглянула на себе, на свій костюм і запитала себе: "Що я тут роблю? У мене ж є досвід військової служби, я можу бути набагато кориснішою в Україні"», – згадує пані Кароліна. Прийнявши важливе рішення, вона звернулася до посольства України в Швеції та згодом долучилася до 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» ЗСУ, де стала військовим інструктором.
Крістофер Форсбек був вражений, як Україна мужньо бореться і тримається проти такого могутнього противника. Він на той момент працював у лісовому господарстві, а до того мав 22 роки стажу військової служби, тому рішення їхати в Україну було прийнято легко. Він став військовослужбовцем 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», беручи участь у бойових діях проти російських загарбників, розмінуванні та навчанні українських військовослужбовців.
Згодом Крістофер та Кароліна брали участь у боях на запорізькому напрямі під час весняного контрнаступу ЗСУ 2023 р. Вирушивши на розмінування російських окопів, Крістофер потрапив під ворожий вогонь та зазнав кульового поранення руки, а під час евакуації потрапив під танковий обстріл і зазнав множинних осколкових поранень голови та другої руки. Після лікування в Україні та Швеції знову повернувся до війська та брав участь у боях під м. Покровськ і на Курщині.
У вересні 2024 р. в Крістофера закінчився контракт із ЗСУ, але він продовжує працювати на благо України.
Кароліна ж після звільнення з війська працює у фундації, яка займається розвитком демократичних ініціатив, антикорупційними програмами та громадською активністю; вона приїздить до України майже щомісяця. «Ми зараз не в ЗСУ, але ми ніколи не полишимо Україну», – наголосили добровольці.
Кароліна та Крістофер передали до фондової колекції Музею війни артефакти – особисті речі, знаки розрізнення, елементи уніформи, предмети і прапор с. Гаммальсвенскбі (Старошведське), що на Херсонщині. Це шведське поселення ХVIII ст. в Україні, звідки, як виявилося, родом бабуся Кароліни Нурденґріп. Для Кароліни особливо було болісно бачити наслідки російської окупації для рідного села її бабусі.
Генеральний директор Музею війни щиро подякував героям заходу за підтримку України. «Ваш подвиг – це більше ніж героїзм, адже вас нічого не зобов’язувало стати на захист України, окрім власного відчуття справедливості та бажання захисту демократії навіть далеко від дому. Для українців це неймовірно цінно і вселяє в нас відчуття безмежної вдячності та поваги», – підсумував очільник Музею.
