У Музеї війни пройшов захід пам’яті добровольця угорського та єврейського походження Беньяміна Ашера – воїна, який загинув, захищаючи Україну від російської агресії.
Батько полеглого захисника Натан Ашер поділився спогадами про сина. Він підкреслив, що Беньямін був людиною великої внутрішньої сили та переконань, яка свідомо обрала шлях боротьби за свободу. За його словами, життя сина було коротким, але сповненим змісту, адже він керувався вірою в справедливість.
Беньямін Ашер народився 10 травня 2004 р. в м. Будапешт (Угорщина), згодом з родиною переїхав до Канади. У 2021 р. вступив на службу до Збройних сил Угорщини. У березні 2023 р. приїхав до України і долучився до одного з підрозділів у складі Головного управління розвідки, а згодом служив у 3-й окремій штурмовій бригаді. Доброволець брав участь у бойових діях на харківському та донецькому напрямах.
Своїми спогадами поділилися і побратими Беньяміна. Вони згадували його як скромного, врівноваженого та надзвичайно відданого воїна, який швидко здобув повагу в підрозділі. Попри мовний бар’єр, він наполегливо навчався, цікавився військовою справою і завжди був готовий братися за найскладніші завдання. Побратими відзначали його витримку, хоробрість і внутрішній спокій, який підтримував інших навіть у найважчих обставинах.
24 травня 2025 р. Беньямін Ашер загинув на харківському напрямі внаслідок атаки ворожого дрона під час надання допомоги пораненому побратиму.
Ушанувати пам’ять захисника прийшли і представники угорської громади: депутат Закарпатської обласної ради Роланд Цебер та Крістіан Шкіряк – голова громадської організації «Українські угорці». Вони підкреслили, що подвиг Беньяміна Ашера є прикладом солідарності народів у боротьбі за свободу. «Знайте, що переважна більшість угорців є свідомими та, попри всі політичні маніпуляції і пропаганду, відчувають до України повагу та вдячність», – сказав Крістіан Шкіряк.
Модератор заходу, завідувач сектору Музею війни Богдан Гальчинський, наголосив, що подібні зустрічі, на жаль, стають невід’ємною частиною життя нашої інституції. Водночас саме в Музеї війни зберігається пам’ять про захисників України різних поколінь – тих, хто боровся в минулому, і тих, хто боронить державу сьогодні, часто ціною власного життя.
Заступник генерального директора Музею Дмитро Гайнетдінов подякував родині загиблого воїна, його побратимам та всім, хто долучився до вшанування пам’яті добровольця. Він наголосив, що збереження історій таких людей є важливою місією нашої інституції.
У межах заходу до музейної колекції було передано особисті речі воїна, які стануть частиною музейної збірки та нагадуванням про людину, для якої свобода була не лише словом, а особистим вибором і відповідальністю.
