12–13 вересня 2025 р. в м. Перемишль (Польща) відбулася VI Міжнародна наукова конференція «Українці та їхні сусіди протягом віків: політика, економіка, релігія, культура і щоденне життя», організована Українським історичним товариством у Польщі. Місцем проведення став Народний дім – осердя українського культурного життя в місті. Національний музей історії України у Другій світовій війні там представив завідувач сектору дослідження Першої світової війни, кандидат історичних наук Роман Кабачій.
У доповіді, що мала назву «Збереженість етнічного розмаїття Херсонщини до й після повномасштабного вторгнення росії: турки-месхетинці, поляки, німці, шведи і бойки», йшлося про розвиток етнічних громад Херсонської області у період після перемоги Революції Гідності, процеси децентралізації, декомунізації. Їхнім наслідком стало, зокрема, зростання кількості громадських організацій у середовищі турків-месхетинців регіону, налагодження суспільно-культурного та релігійного життя інших етнічних меншин. Скажімо, в с. Правдине було освячено відновлений римо-католицький костел Пресвятого Серця Ісуса Христа, збудований на зламі ХІХ–ХХ ст. польською громадою, а в с. Зміївка, відомому як «Мала Європа», функціонувало три храми: православний ПЦУ, греко-католицький переселенців-бойків та лютеранська кірха для німців і шведів.
Широкомасштабне вторгнення росії все змінило: кількість жителів с. Правдине зменшилася до 200, змушений був виїхати римо-католицький священник Лукаш Міка, турки-месхетинці почали перебиратися до Туреччини, а храми с. Зміївка після деокупації були поруйновані обстрілами з правого берега.
Під час конференції Роман Кабачій відвідав також відкриття й презентацію виставки, присвяченої 80-літтю злочину в с. Березка на Надсянні, яку підготувала Спілка українців «Пам’ять і спадщина». Історик-українець із м. Перемишль Богдан Гук представив там своє бачення причин сплеску антиукраїнських нападів на села Надсяння навесні 1945 р.
