5 квітня в Музеї війни відзначали Ханшік.
Ханшік (한식) – традиційне корейське свято, сенс якого у вшануванні пам’яті предків. У цей день корейці відвідують могили рідних, доглядають за ними, здійснюють ритуали пам’яті (чеса) і приносять жертви у вигляді їжі.
Представники орейської громади в Україні вшанували пам’ять близьких і рідних, які загинули, захищаючи Україну.
«Ми сьогодні тут, бо пам’ятаємо. І дякуємо кожному, хто захищав нашу землю», – наголосив президент Київської асоціації корейців Володимир Нам під час виступу. Зі словами про силу традицій і пам’яті звернувся директор Корейського культурного центру Джон Чон Юн. Він розповів як у Кореї в цей день ушановують предків.
Долучилися до заходу і представники інших національних спільнот України.
Про спільні сторінки історії національних громад говорила голова молодіжної ради та представниця грецької спільноти з м. Маріуполь Марія. Вона згадала героїчну оборону міста українськими воїнами з різним етнічним походженням, зокрема грецьким і корейським. Наголосила на важливості пам’яті про кожного захисника.
Солідарність із боротьбою українців висловив також голова фонду «Вільна Білорусь» Олексій Францкевич. Він підкреслив, що білоруси, як і українці, розуміють ціну свободи й необхідність спільного спротиву диктатурі та окупації.
Дотримуючись особливої східної традиції вшанування пам’яті померлих, учасники згадали громадян корейського походження, життя яких обірвала російська агресія:
- Артема Хана – чемпіона України з боксу, який пішов на фронт у 19 років. Загинув 30 квітня 2022 р. на Донеччині.
- Ігоря Пака, якого вбили російські військові в його власному домі на Харківщині в березні 2022 р.
- Павла Лі – актора, життя якого обірвалося в м. Ірпінь.
- Максима Дегая, який став на захист України в перші дні широкомасштабного вторгнення. Загинув на Луганщині, нагороджений орденом «За мужність» 3-го ступеня.
- Олексія Пака, учасника бойових дій від перших днів вторгнення, який зазнав поранення на Херсонщині й під м. Бахмут, та попри все боровся до останнього.
Символічно, що саме під час цього заходу мама загиблого героя Артема Хана, Ганна, передала до фондової колекції Музею особистої речі сина, зокрема його спортивне спорядження. Музейниця Ірина Коцаб’юк щиро подякувала за артефакти, за сина, і запевнила, що «пам’ять про Артема, його спільноту та всіх захисників України житиме в Музеї».
Захід завершився традиційною корейською церемонією чеса (차례 / 제사). Цей день став не лише актом вшанування пам’яті, а й свідченням живого зв’язку між поколіннями, культурами та народами. Традиції, що перетинають кордони, об’єднують у спільному – любові до рідної землі, Батьківщини, вшануванні героїв та непохитній вірі в Перемогу.
