Нещодавно наша команда здійснила відрядження до м. Запоріжжя, метою якого стало локальне документування широкомасштабної стадії російсько-української війни та поповнення зібрання Музею артефактами, що репрезентують будення цього прифронтового міста.
У межах подорожі було проведено масштабну відео- та фотофіксацію наслідків систематичних російських ударів, які, на превеликий жаль, у багатьох випадках призводили до численних людських жертв. Це руйнування житлової забудови, критичної та соціальної інфраструктури, зокрема промислових об’єктів стратегічного значення, таких як «Мотор Січ» і Дніпровська ГЕС, закладів освіти різних рівнів (дитячі садки, школи, «Запорізька політехніка»), медичних установ – офтальмологічна клініка «Ретина» тощо. Також захроніковано пошкодження історико-культурних пам’яток і духовно-релігійних осередків, серед них – споруда 1904 р. залізничної станції «Запоріжжя ІІ», архітектурний ансамбль 1913 р. Запорізького обласного краєзнавчого музею, зведений у 1949 р., Будинок культури імені Тараса Шевченка, «Дім Євангеліє» та ін. Навіть зупинки громадського транспорту, що так само стали ціллю агресора.
Окремо музейники нотували досвід організації роботи мережі підземних шкіл, модульних і стаціонарних укриттів, пунктів незламності, простору рекреації та інклюзії, місць комеморації. Інтерв’ювали людей, покликаних забезпечити життєдіяльність великого міста та його відбудову. Документували працю відповідальних служб, які щоденно, попри всі ризики, самовіддано виконують свою роботу.
Головною ж стала відверта розмова з українськими воїнами, які попри весь шалений тиск московської орди, поза всіма межами людських сил і можливостей роками тримають лінію фронту, не даючи ворогові просунутися в бік осердя славетного січового краю.
Зібрані матеріали стануть важливою частиною музейної колекції та джерельним підґрунтям до наукових студій і музейних проєктів. Головне, вони слугуватимуть збереженню пам’яті про події сьогодення. А Запоріжжя в часі війни для нас назавжди лишиться місцем, яке щодня постає перед загрозами, що їх несе російська навала. Та на відчай душі, як єдиний організм, де на повну силу б’ється українське серце, воно бореться, працює, вірить, лишається гідним козацької волі та звитяги.
Щиро дякуємо Департаменту культури, туризму, національностей та релігій за сприяння в документуванні та комплектуванні фондозбірні артефактами; колективам Запорізького обласного краєзнавчого музею імені Я. П. Новицького, Запорізької спеціалізованої школи-інтернату «Січовий колегіум», Запорізького академічного ліцею «Елінт», Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 155 «Калинка»; представникам Оперативного командування «Південь», усім військовослужбовцям 118-ї окремої механізованої бригади й особисто Іванові Демченку, а також керівництву та працівникам Укргідроенерго, Дніпровської ГЕС, АТ «Мотор Січ», всім іншим за відкритість, підтримку і допомогу. Разом фіксуємо історію. Разом зберігаємо пам’ять.
