До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь у Музеї відбулася зустріч, присвячена знанням, практикам і звичаям, що є живим вираженням ідентичності та цінностей кримськотатарського народу. У той час як інші спільноти, такі як стародавні греки, сармати, готи, хозари, – назавжди зникли, культура згаданого народу є безперервною і живою попри численні загрози упродовж своєї історії. Уже тільки цей факт спонукає пильно берегти культурну спадщину кримськотатарського народу, і наголошувати, що в умовах сучасної російської загарбницької війни вона опинилася у ще більш загрозливих умовах.
Гостями заходу були Есма Аджієва – голова правління ГО «Алєм», авторка номінаційного досьє про елемент «Орьнек», визнаний ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною (НКС) людства, носійка традицій та Олексій Савченко – дослідник культури та історії кримськотатарського народу, кандидат історичних наук, провідний науковець Скарбниці Національного музею історії України.
Олексій наголосив, що промоція традиційної кримськотатарської культури була і є надважливою через зазнані народом депортації, репресії радянської влади, примусові русифікацію та культурну асиміляцію, анексію Криму 2014 р., витіснення з інформаційного простору та знищення кримськотатарських ЗМІ, обмеження використання мови, тиск на діячів культури згаданого народу. Зауважив, що дуже небезпечно і вкрай помилково сприймати в громадському просторі та суспільній міжкультурній комунікації живі народні традиції як специфічний умовний «культурний кейтерінг».
Практична частина музейної зустрічі дозволила аудиторії, запрошеним співробітникам Інституту історії України НАН України більш детально ознайомитися з елементами НКС кримських татар, включеними до репрезентативного списку ЮНЕСКО та національного інвентарю НКС корінних народів України. Для них презентували традиційний орнамент Ornek (орьнек) та Hoşkeldi qahvesi (хошкєльди кавесі) – традицію привітальної кави кримських татар із інтерактивним приготування кави в джезві та роз’ясненням культурного контексту й особливостей практики в період війни, депортації, репатріації та окупації.
Під час заходу пані Есма ділилася своїми родинними історіями та зафіксованими свідченнями побутування кавової традиції в різні історичні періоди та підкреслила її особливу важливість як культурної складової і засобу комунікації в загрожених умовах для існування та поширення через втрату етнічного середовища, заборону на мову тощо.
Олексій Савченко як дослідник доповнював її розповідь ґрунтовними науковими коментарями.
Під час ознайомлення з традицією вжитку орнаменту орьнек присутні впевнилися, що обрядові предмети, які мають такі візерунки, є не лише декором, але й своєрідним «посланням», що містить символічні побажання продовження роду, достатку, благополуччя та захисту. Учасники заходу також створили власні орнаментальні послання.
Музей війни є постійним майданчиком для міжмузейної співпраці, комунікації та співдружності. У такий спосіб у цей день підкреслили важливість підтримки кримських татар, українців і представників інших національностей, які зазнали репресій і переслідувань з боку окупаційної влади росії. Ми в єдності відстоюємо свої права, свободи та територіальну цілісність України. Крим – Україна!
