«Наша Перемога»

У січні 1945 р. репортер газети Saturday Evening Post Едґар Сноу (Edgar Snow) надрукував матеріал під час подорожі Україною. Він, зокрема, писав, що війна, яку дехто схильний називати «російською славою», мала б бути «по-справедливому визнана насамперед українською війною…»

У 1939–1945 рр. наші співвітчизники, як і багато років до того і аж до 1991 р., були найбільшим бездержавним народом Європи. Українцям довелося воювати не за інтереси власної країни, а в арміях різних держав світу та підпіллі, але від цього їхня роль у перемозі над нацизмом була не меншою, а визначною. Незалежно від територіальної належності, соціального статусу й ідеологічних переконань українці мужньо і жертовно боролися проти одного з найжахливіших явищ в історії людства – нацизму.

Проте пам’ять про події Другої світової війни упродовж багатьох десятиліть зазнавала впливу радянської тоталітарної пропагандистської машини. Безліч науковців, виконуючи настанови й імплементуючи «лінію партії», конструювали міф «Великої Вітчизняної Війни», який виключав самовизначення народів СРСР, натомість проголошуючи «Велику Перемогу» радянського суспільства на чолі з панівним російським народом. Українці ж, навпаки, зображувалися як колаборанти, зрадники та поплічники нацистів. Така політика пам’яті мала на меті міцно та цинічно вкорінити уявлення про росіян як єдиних переможців, а з іншого боку – виправдати злочини тоталітарного режиму, зокрема і проти українців. Ці самі наративи транслювалися не лише в середині СРСР, а й далеко за його межами, проникаючи у міжнародний дискурс про Другу світову війну.

Проголошення Незалежності України запустило незворотні процеси – науковці, дослідники, публіцисти поступово розвінчували міфи та викривлені факти про Другу світову, спростовували радянські наративи. Доступ до раніше заборонених архівів, напрацювань іноземних істориків і необмежене поле для усноісторичних студій дали змогу переосмислити та, спираючись на факти і докази, сформувати деміфологізований наратив про історичну роль наших співвітчизників у тій війні.

Проте і досі потужна машина вже російської пропаганди, яка десятиліттями не шкодувала ні сил, ні коштів на промоцію своїх ідей та багаторічних «напрацювань» з теми Другої світової війни, використовує всі доступні майданчики, щоб знівелювати український внесок у перемогу над нацизмом.

Національний Музей історії України у Другій світовій війні як одна з провідних інституцій, що досліджує і висвітлює участь українців у війнах, усвідомлюючи свою відповідальність перед суспільством, минулими та майбутніми поколіннями наших співвітчизників, до 80-річчя перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни ініціює та розпочинає інформаційну кампанію «Наша Перемога».

У межах цієї кампанії заплановано втілення низки виставкових проєктів, підготовку науково-популярних видань, проведення наукових розвідок, організацію тематичних панельних дискусій, круглих столів та акцій.

Наша мета – підкреслити внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні й утвердити той факт, що саме на плечі наших співвітчизників був покладений основний тягар боротьби проти нацизму на європейській частині континенту. Українці воювали у Другій світовій війні в Червоній армії, Війську Польському, радянських партизанських загонах, рядах УПА, загонах французького, югославського та словацького рухів Опору. Близько 50 тис. українців були вояками канадської, американської, австралійської, британської армій. А найбільші бої східного фронту відбулися саме на території України. Наша Батьківщина, яка опинилася між Берліном і Москвою, зазнала основних людських і матеріальних утрат у Другій світовій війні.

Це наша Перемога!