Із початком російсько-української війни у 2014 р. жителька м. Первомайськ (Луганщина) Олена Сорокіна не змогла виїхати на підконтрольну територію. Живучи в окупації, не приховувала своєї проукраїнської позиції. Олена вірила, що Україна повернеться, й не могла пасивно очікувати на визволення. Від 2017 р. жінка розклеювала патріотичні листівки та наліпки на вулицях міста вночі. Згодом Олена робила це в світлу пору доби й потрапила під камеру. Здогадуючись, що за нею стежать, готувалася виїхати, та не встигла. Восени 2018 р. Олена була викрадена терористами. Жінка жила самотньо: ані батьків, ані дітей у неї немає, близьких родичів також. До свого зникнення Олена щовечора телефонувала друзям і заходила в соцмережі. Наступного дня після того, як вона не вийшла на зв’язок, друзі забили на сполох, звернулися до українських правоохоронних органів. Завдяки місії ООН вдалося дізнатися, що Олена перебуває в полоні (терористи цей факт ретельно приховували). Вона була затримана «за підозрою в диверсійній діяльності на користь українських спецслужб». Її утримували «на підвалі» в будівлі «МГБ» в м. Луганськ.
4 жовтня 2019 р. відбувся так званий суд самопроголошеної «ЛНР», який присудив Олені 13 років позбавлення волі. Вона визнала лише те, що розклеювала листівки. А звинуватили її в тому, що вона агент СБУ на прізвисько «Ліса», що передавала дані про пересування техніки, і в зраді… Батьківщині. Олена сказала, що своєї провини не визнає: «Я – українка, і своєї Батьківщини – України – я не зраджувала. А їхнє "абразованіє" я не визнаю. І мені інкримінували статтю "екстремізм" за те, що я листівки розвішувала по місту, вітала жителів нашого міста зі святом Незалежності. А ще повісила такі наліпки: "Луганськ – це Україна". Вони навіть експертизу замовляли, чи є в цьому екстремізм. Я на суді встаю і кажу, мовляв, поясніть, як це, що ви в 2014-му здійснили акт екстремізму, а тепер ви – екстремісти – звинувачуєте мене в екстремізмі?! Це якийсь абсурд!».
На «судове засідання» Олена з’явилась в футболці, на якій намалювала тризуб і зробила напис «Моя держава – Україна». У камері їй цю футболку порвали, тоді жінка розмалювала іншу футболку, яка теж була порвана. Співкамерниці помітили, що Олена малює трафарети, і здали її наглядачеві. Трафарети знищили, а Олену кинули в іншу камеру.
29 грудня 2019 р. під час обміну полоненими на КПВВ «Майорське» Олена Сорокіна вийшла з автобуса в кофті з тризубом та написом «Моя держава – Україна». Жінка ховала її під курткою, щоб її не побачили терористи «ЛНР».
Після обміну Олена Сорокіна певний час проживала в м. Київ, намагалася відкрити власну справу. Але невдовзі переїхала до м. Попасна, щоб жити й працювати ближче до дому.
Білий реглан із трикотажної тканини. Спереду – зображення тризуба, намальоване синьою кульковою ручкою, на спині – напис: «Моя держава – Україна».