ід самого ранку юні відвідувачі та їхні батьки досліджували шлях становлення нашого прапора: від використання жовтого та блакитного кольорів у геральдиці часів Галицько-Волинського князівства до здобуття незалежності України й початку російської агресії у 2014 р. Вони відшукали на музейній території фотографії різних історичних періодів, пов’язані з українським знаменом.
На виставці «Знак на щиті» діяло відразу дві локації: ігри та вікторини, а також створення виставки-інсталяції «Планета мрійників».
На іграх та вікторинах екскурсоводи влаштували справжнє інтелектуальне випробовування для дітей та дорослих. Вікторина після екскурсії – шанс перевірити здобуті знання і збагатитися новими, щоб потім поділитися ними з друзями та знайомими.
А роблячи виставку-інсталяцію «Планета мрійників», діти навчилися виготовляти літачки та машинки в техніці оригамі й створили власну щасливу Україну майбутнього з маленькими будиночками-котиками та веселковими дорогами.
На тренінгу, присвяченому безпеці, в просторі виставки «Україна – розп’яття» музейники розповіли гостям про базові навички поведінки в небезпечних ситуаціях. Діти дізнались, як поводитися під час повітряної тривоги, при зустрічі з незнайомими озброєними людьми й контакті з невідомими предметами, а крім того навчилися накладати турнікет.
На Читай-ярмарку малятам було запропоновано обговорити улюблені книжки й поділитися враженнями. Одна з учасниць розповіла про думки, на які її наштовхнула остання прочитана книжка – «Полліанна» Елеанор Портер, а екскурсоводка Музею обрала для обговорення книжку на тему Другої світової війни, а саме «Хлопчика у смугастій піжамі» Джона Бойна, й розповіла про неї відвідувачам. Зустріч закінчилася на креативній ноті – відвідувачі під враженням від літературних творів зліпили з пластиліну фігурки їхніх героїв.
Свої творчі ідеї гості втілили також на асфальті біля майданчика озброєння. Здебільшого діти та дорослі малювали крейдою згадки про покинуті через російську агресію рідні міста: Сєверодонецьк, Токмак, Торецьк. Музейні доріжки заяскріли різноманітними зображеннями квітів – як передбачення, що так само розквітне й наша Україна.
Цей день був наповнений дитячим сміхом та цікавими ідеями, що їх дівчатка та хлопчики радо втілювали в саморобках. Він нагадав нам усім про головне: діти – це наше майбутнє, ми повинні оберігати й любити його, дарувати малюкам щастя й радість навіть у такі темні часи.
