У Музеї війни відбувся захід пам’яті полковника Валентина Коренчука («Бджоляр») – командира ескадрильї 40-ї бригади тактичної авіації, одного з тих, чия звитяга в перші дні широкомасштабного вторгнення створила легенду про «Привида Києва».
Подія стала частиною проєкту «Герої війни» – ініціативи Музею з фіксації свідчень захисників чи їхніх родин задля пам’яті майбутніх поколінь.
Валентин Коренчук народився в сім’ї офіцера. Його життєвий шлях був непростим: навчання в Харківському інституті льотчиків ВПС України, перші польоти, служба в одній з авіаційних бригад і болюче прощання з небом через скорочення штату. А далі – десять років в IT-сфері, які швидше були лише «режимом очікування», адже мрія про штурвал ніколи не згасала. У 2013 р. він повернувся, вже за рік боронив країну як учасник АТО.
24 лютого 2022 р. офіцер здійснив неможливе: в небі над м. Київ, ризикуючи життям заради цивільних, він не випустив жодної ракети, а майстерним пілотажем на надмалій висоті буквально «притиснув» ворожий Су-25 до землі. Це була перша в історії України перемога без єдиного пострілу – чистий тріумф волі та майстерності.
Саме він та його побратими з 40-ї бригади тактичної авіації породили феномен «Привида Києва». У найчорніші дні лютого 2022 р. звитяга Валентина перетворила міську легенду на сталевий щит над столицею.
27 квітня 2024 р. під час виконання бойового завдання із прикриття повітряного простору Валентин Коренчук здійснив свій останній політ, назавжди залишившись у небі...
Теплими спогадами на заході поділилася дружина Героя – Олена Коренчук. «Валентин завжди мав надзвичайну любов до своєї справи, яка межувала із самопожертвою. Його щирий патріотизм не був показним – це було те глибоке почуття, яке допомагало йому долати найважчі випробування», – сказала пані Олена, не стримуючи емоцій.
Заступник генерального директора Музею Дмитро Гайнетдінов висловив щиру вдячність Олені Коренчук за силу й мужність знову пройти крізь болючі сторінки пам’яті. Він наголосив, що історія життя Валентина, довірена Музею рідними, є безцінним внеском у збереження правди про цю війну.
На заході панувала атмосфера справжнього братерства: поруч із досвідченими пілотами були студенти Національного авіаційного університету. Життєвий шлях льотчика став для молоді живим прикладом незламності, патріотизму та професійної жертовності.
Слава Україні! Вічна пам’ять Герою!
