У 1946 р. в м. Київ було відкрито виставку «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників», яка поміж іншого заклала основу фондової колекції Музею війни. Серед її експонатів була чорна куртка танкових військ Вермахту, відома під назвою Panzerjacke або Panzer-Schutzmutze (часто згадується як Panzerwrap). Вона була стандартним елементом уніформи екіпажів німецьких бойових машин у період Другої світової війни. Такі куртки використовували в боях майже на всіх територіях, де діяли танкові частини Вермахту. Зокрема, на території України їх носили екіпажі танків, які входили до складу груп армій «Південь» та «Центр» і брали участь у боях за Київ, Харків, Донбас та на Курській дузі. Ця уніформа вважалася дуже престижною; її намагалися отримати навіть військовослужбовці, які не входили до танкових підрозділів, але працювали з бронетехнікою (наприклад, самохідна артилерія).
Укорочений двобортний крій, застібається на внутрішні та зовнішні ґудзики. Комір із нашитими петлицями без емблеми (черепа) з рожево-малиновим кантом, що позначав належність до бронетанкових військ (Panzertruppe). На правій стороні на грудях нашито вишиту емблему – орла (Parteiadler) з розпростертими крилами, голова якого повернута вліво (емблема партії до 1936 р.). Внутрішня підкладка – із бавовняної тканини сіро-оливкового відтінку; наявні внутрішні кишені. Збережені петлі для поясного ременя, завдяки чому куртка щільно прилягала до тіла та не мала зайвих деталей, які могли б зачепитися за обладнання в тісному просторі танка. Чорний колір вибраний також не випадково: він ефективно приховував сліди паливно-мастильних матеріалів, пилу і бруду.