25 липня у Музеї війни відбулася розмова з військовослужбовцем Олександром Гоменюком. Публічна зустріч була присвячена Дню медичного працівника в Україні. У мирному житті Олександр – дитячий ортопед, після початку широкомасштабного вторгнення – військовий медик 110-ї ОМБр імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Модерувала розмову науковиця Музею війни Любов Крупник, а співучасницею події стала Тетяна Шпайхер – журналістка та дружина Олександра.
Герой оповів про своє юнацтво та захопленість українським скаутингом. У 2000 р. Олександр разом зі своїм братом прийняв присягу в «Пласті». Як зазначив воїн, здобутий досвід – це школа життя, де він засвоїв практичні навички виживання та пройшов національно-патріотичне виховання.
З майбутньою дружиною Тетяною він познайомився також завдяки молодіжній організації – Товариству українських студентів-католиків «Обнова». Син Ярема також пластує, як і його батько.
Із початком російського широкомасштабного вторгнення у 2022 р. Олександр пішов до війська добровольцем, зокрема того ж року потрапив до м. Авдіївка в складі медичної роти. Він залишив місто тільки з вимушеним відступом Сил оборони України в 2024 р.
Від початку служби вів щоденник, а згодом із частини своїх записів уклав книжку про військові будні. «Уламки з-під Авдіївки. Замість казок сину» – звернення люблячого батька до сина через простір і час. Зі сторінок постають запустілі вулиці міста, звучать обстріли, а посеред цього хаосу – медик рятує поранених.
Ідею видати книжку підтримало видавництво «Залізний тато», яке зараз друкує ветеранську літературу, а засновник, Дмитро Савченко, нині стоїть на захисті України.
Презентація видання відбулася у м. Відень (Австрія) у лютому цього року. За словами автора, книжка знайшла читача за кордоном. Нині його мемуари є важливим свідченням шляху, який проходять наші воїни, не лише для українців, але й для іноземців.
Щиро вдячні Олександрові Гоменюку та Тетяні Шпайхер за відверту розмову, віддану службу та можливість зберігати й осмислювати живу історію нашої боротьби в Музеї.
