До Музею війни з лекцією завітав нумізмат, доктор історичних наук і старший зберігач фондів Музею грошей НБУ Андрій Бойко-Гагарін. На основі матеріалів із фондів обох музеїв та рідкісних зібрань із-за кордону він ознайомив присутніх із фінансовими системами України періоду Другої світової війни.
Говорили про те, які гроші циркулювали в Україні на той час, як змінювалися правила грошообігу і як це впливало на життя людей. Присутні побачили справжні радянські касові квитанції, продуктові картки, посвідки відбору – документи, що допомагають буквально торкнутися історії й зрозуміти, як працювала економіка воєнного часу.
Андрій Бойко-Гагарін пояснив, чому радянські банкноти 1938 р. мали мілітарний дизайн, як функціонувала система грошей у таборах ГУЛАГу й чому фінансова політика СРСР була інструментом контролю над людьми.
Після вступу СРСР на територію Польщі 17 вересня 1939 р. було здійснено обмін злотих на радянські карбованці, а з початком німецько-радянської війни німці для окупованих українських земель створили власну грошову систему. Зокрема, Центральний емісійний банк «Україна» планував випуск окупаційних карбованців номіналом від 1 до 200. Щоправда, частина з тих номіналів так і не потрапила в обіг.
Щоб вилучити радянські гроші, окупаційна влада видавала «посвідки відбору» – документ, що підтверджував вилучення заощаджень без права на компенсацію. Це стало одним із механізмів економічного тиску на населення. У підконтрольному Румунїї губернаторстві «Трансністрія» діяли інші правила: основною валютою був румунський лей, а радянські карбованці тимчасово дозволяли, щоб уникнути економічного колапсу.
На всій окупованій території запровадили картки й талони. Гроші часто знецінювались, а реально цінними були тільки доступ до товарів і можливість купити найнеобхідніше. Запроваджувалися й окремі грошові знаки для певних потреб. Лектор продемонстрував грошові одиниці трудових таборів Польщі, токени Лодзького гетто, жетони зольдатенгаймів – місць дозвілля німецьких військових.
Не оминув пан Андрій увагою й бофони ОУН та УПА – своєрідні квитанції, що слугували для збору коштів, закупівлі необхідного й підтримки повстанського руху серед населення. Коротко було розглянуто грошові процеси на Закарпатті, приєднаному до УРСР у 1945 р. та складні економічні умови раннього повоєнного СРСР, зокрема голод 1946–1947 рр.
Лекція завершилася жвавим обговоренням та запитаннями слухачів. Завдяки артефактам і фаховим поясненням нумізмата вдалося не лише побачити різноманіття грошових систем, що діяли на українських землях, а й відчути, як фінансова політика перетворювалася на знаряддя влади. Кожен режим виробляв власні грошові інструменти, які ставали одночасно засобом розрахунку, політичним символом і механізмом керування життям людей.
