Наприкінці липня Україна згадує одну з найтрагічніших сторінок сучасної війни – теракт в Оленівці, внаслідок якого в ніч проти 29 липня 2022 року загинули десятки українських військовополонених. Саме навколо пам’яті про ці події, досвіду полону та сили історії як опори для людини відбулася відкрита розмова з Владиславом «Доцентом» Дутчаком у Музеї війни.
Владислав – старший лейтенант Національної гвардії України, співзасновник і директор 1-ї Хорунжої школи імені підполковника Сціборського у складі 1-го корпусу НГУ «Азов», оборонець Маріуполя, історик. Модерувала розмову екскурсоводка Музею Анна Домбровська.
Оборона Маріуполя та, зокрема «Азовсталі», стали символами незламності українців у боротьбі за свободу. Владислав Дутчак був серед тих захисників, які після виконання наказу про вихід із заводу потрапили до російського полону. Першим місцем ув’язнення стала Оленівка – колонія, що назавжди закарбувалася в українській пам’яті як місце одного з найжахливіших воєнних злочинів росії.
Спираючись на власний досвід, Владислав розповів, як російська система вибудовує психологічний тиск на військовополонених, намагаючись зламати їхню волю та ідентичність. Водночас він наголосив, що знання історії допомагає розуміти природу цих методів, не піддаватися маніпуляціям і зберігати внутрішню стійкість навіть у найважчих обставинах.
Окремо учасники зустрічі говорили про хорунжу службу та її роль у підготовці сучасного українського війська. За словами Владислава Дутчака, лідерство, освіта й уміння працювати з людьми є не менш важливими за військовий вишкіл. Саме ці навички допомагали підтримувати моральний дух полонених: навіть за ґратами він проводив лекції та історичні бесіди для побратимів, перетворюючи знання на ще одну форму спротиву.
Під час зустрічі також порушили тему російської пропаганди. Владислав розповів, як його принципова позиція в полоні стала підставою для створення росіянами сфабрикованих пропагандистських матеріалів із використанням змонтованих відео з полоненими. Цей досвід ще раз засвідчив, наскільки важливо критично сприймати інформацію та не дозволяти ворогу формувати викривлене уявлення про українських захисників.
Відкрита розмова стала нагодою не лише почути особисту історію оборонця Маріуполя, а й замислитися над тим, як історична пам’ять, освіта та людська гідність допомагають вистояти навіть у найтемніші часи.
