23 травня, у День Героїв, у Музеї війни відбулася особлива подія, присвячена жінкам, які боролися та боряться за свободу України, – від учасниць визвольних змагань минулого до захисниць у російсько-українській війні.
У вступній промові генеральний директор Музею Юрій Савчук наголосив: «Жінки стали невід’ємною частиною ЗСУ – обіймають різноманітні посади як у бойових, так і в цивільних структурах. І сьогодні наш захід присвячений саме їм, тим, хто захищає Україну за покликом серця».
Музейниця Ірина Коцаб’юк розповіла про витоки Дня Героїв та історичну роль жінок у визвольній боротьбі українського народу. Історії Олени Степанів, Мирослави Гребенюк-Онуферко, Теодозії Плитки-Сорохан, Катерини Зарицької, Андріани Сусак ожили в артефактах і спогадах – різні епохи, різні виклики, але одна мета: вільна Україна.
Будні сучасних захисниць на передовій розкриває медіапроєкт фотографині Марисі Мʼяновської «Зона сейсмічної активності». Через кадри і розповіді відомих і невідомих героїнь глядачі мали змогу побачити війну такою, якою вона є – щоденною і виснажливою, але сповненою гідності.
Окремою частиною заходу стала презентація видання «Це воює вона» – збірки історій жінок, які взяли до рук зброю, аби захистити свою країну. Військовослужбовиці Олена Шарговська та Юлія Шевчук, героїні книжки, поділилися власним бойовим досвідом і розповіли про особливості її створення – від перших інтерв’ю до моменту, коли їхні історії було викладено на сторінках.
У межах панельної дискусії «Жінка-героїня: про місце жінок-військових у національній культурі пам’яті» журналістка Євгенія Подобна та представниці громадських ініціатив, Катерина Даценко (проєкт «Вшануй») та Лєра Лауда (платформа пам’яті «Меморіал»), а також науковиця Музею Ірина Коцаб’юк обговорили питання меморіалізації жіночих воєнних історій у публічному просторі. Модерувала обговорення очільниця руху VETERANKA Катерина Приймак.
У центрі розмови перебувало питання трансформації суспільного сприйняття жінки на війні: від упереджень і стереотипів до поваги та визнання.
Цей день у Музеї війни став ще одним нагадуванням: жіноча боротьба – не виняток, а повноцінна складова великої традиції українського спротиву. Збереження пам’яті про відважних захисниць – наш обов’язок у боротьбі за правду і гідність.
