Історія цього артефакту – це епос про героїзм, стійкість та завзятість Захисників України – бійців 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
118 ОМБр – бригада-рекордсменка: понад 1600 днів вони утримують рубежі біля села Мала Токмачка на запорізькому напрямі, не пропускаючи російську армію ні на метр української землі. Коли про них дізналася науковиця Музею Ірина Коцаб’юк, вона попросила у військових артефакт, який би міг яскраво репрезентувати воїнів 118-тки для майбутніх поколінь.
Те, що сталося потім, перевершило наші найсміливіші очікування.
На початку червня цього року бригада відбила наймасовіший мотоштурм рашистської армії – 26 мотоциклів, квадроциклів та багі було знищено оборонцями Малої Токмачки. Як поділився з нами Роман Бурлаков («Адвокат»), офіцер 2-го механізованого батальйону 118-ї ОМБр, зазвичай вони знищують усю ворожу техніку за допомогою дронів. Але цього разу один з мотоциклів бійці зберегли. Далі була розроблена ціла спецоперація з доставки артефакту в безпечне місце, а згодом і в Музей.
«У посушливих степах Запоріжчини воїнам довелося чекати туману, дощу або ж потужного вітру, щоб здійснити вилазку на лінію бойового зіткнення, не боячись російських дронів. І при першій же нагоді спеціальна група вийшла в експедицію по ворожий транспорт. Таких "вилазок" довелося зробити три, а весь процес зайняв близько двох місяців», – розповів у Музеї лейтенант Роман Бурлаков.
Артефакт розмістили в експозиції в символічному сусідстві поруч із німецьким мотоциклом BMW, який використовувала нацистська армія під час Другої світової війни на теренах України.
«Це чітка паралель між нацистською та рашистською агресією. І тоді, і нині українцям доводиться боротися за саме право існувати на своїй землі проти сильного та оснащеного ворога, який використовує всі наявні засоби для загарбання. Це дуже потужна експозиційна річ», – підкреслив очільник Музею.
Начальник відділення комунікацій 118-ї ОМБр майор Дмитро Пелих («Фейк») розповів, що ідею підтримав командир бригади, а за реалізацію задуму взявся командир 2-го механізованого батальйону на позивний «Моджахед» та його особовий склад. Офіцер зазначив, «що все це стало можливим завдяки завзятості та мужності бійців бригади, і найголовніше – патріотичній позиції та особистій залученості кожного учасника процесу».
Цей мотоцикл – не просто трофей. Це свідчення винахідливості, витримки й сили українських воїнів, які перетворюють навіть техніку ворога на доказ власної переваги.
Сьогодні він посідає своє місце в експозиції як матеріальний доказ сучасної війни – поруч з історією минулого, що знову повторюється, але вже з іншим фіналом.
Слава Україні!
Героям Слава!