22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна, і вже у вересні м. Київ опинилося в руках нацистів. Для його жителів це стало початком найважчих випробувань: голод, масові розстріли, примусова праця, страх і боротьба за виживання.
Радянська армія відступає, залишивши після себе заміноване місто, численні руйнування та розгублених жителів. Але справжній жах для киян тільки починається.
Нацисти швидко запровадили новий порядок: примусова праця, смертельні покарання за будь-яку непокору, вивезення молоді на роботи до Німеччини. За два роки окупації столиця стала місцем масових розстрілів, тотального контролю та боротьби. Життям киян стало існування на межі – без гарантій завтрашнього дня.
Уже 27 березня кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ Тетяна Заболотна розповість більше про те, як кияни пристосовувалися до нової реальності та які стратегії виживання вони обирали.
Як місцева влада намагалася подолати голод і підтримати функціонування міста? Чому кияни боялися виходити на вулицю? Як працювали школи, лікарні та комунальні служби? Де містяни шукали їжу? Як функціонувала пропагандистська машина?
Тема нацистської окупації м. Київ – це не лише про минуле. Це про розуміння того, як виживати, коли здається, що світ навколо тебе руйнується. Це про вибір між страхом і боротьбою.
Долучайтеся до лекції, щоб побачити столицю очима її жителів у найтемніші часи.
