14 червня в Музеї війни відбулася фахова дискусія «Історія як зброя: радянське минуле, російські наративи та війна проти України».
До розмови долучилися співробітники Інституту історії України НАНУ – кандидат історичних наук Кирило Галушко та кандидатка історичних наук Яна Примаченко, представник Платформи європейської пам’яті та сумління Войцех Беднарський (PhD in History). Модератор заходу – Яна Гринько, старша наукова співробітниця Музею війни.
Науковці, опираючись на власні дослідження, розповіли про перетворення росією історичної пам’яті на арену протистояння у російсько-українській війні, використання маніпулятивних практик для спотворення історії Другої світової війни. Також вони визначили основні тенденції сучасної політики в Європі щодо радянської спадщини в умовах загарбницької війни рф проти України.
Яна Гринько окреслила основні російські пропагандистські наративи, які країна-агресор просуває на різноманітних майданчиках – від соцмереж до міжнародних культурних і політичних платформ. Найяскравішими прикладами є намагання знівелювати легітимність існування України чи нашої нації або таврувати українців як нацистів або їх поплічників.
Детальніше розкрив тему російських методів заперечення існування України Кирило Галушко. Як зазначив історик, десятки років росія намагається імплементувати ідею історичної тяглості від часів Київської Русі до сьогодення і тим самим підважити засади існування самостійної української держави. Нині в різних містах рф та москві зокрема споруджують пам’ятники Володимирові Великому, хоча до утворення московії київський князь не має відношення.
Яна Примаченко наголосила, що росія використовує історію Другої світової війни як засіб мілітаризації суспільства та виправдання агресії. Наприклад, з приходом путіна до влади розпочалося відновлення культу Сталіна як ефективного «воєначальника, управлінця та лідера». Водночас очорнення українського визвольного руху стало інструментом виправдання російської агресії проти України.
Про те, як незасудження своєчасно дій радянського режиму на міжнародному рівні посприяло російській агресії проти України, розповів Войцех Беднарський. Він зазначив, що в європейському суспільстві наразі немає чіткої визначеності щодо засудження комуністичних злочинів. Детальний аналіз низки документів від міжнародних керівних органів і неурядових організацій свідчить, що резолюційно репресивна політика комунізму зазнає критики, але цього недостатньо для поширення цієї інформації серед широких верств населення та ініціювання міжнародних судових процесів проти злочинних дій радянського режиму.
В умовах широкомасштабної війни росії проти України політика пам’яті є складовою боротьби за майбутнє української нації та держави, особливо коли ворог використовує історію як зброю. Музей війни щиро дякує спікерам за фахову розмову та поширення знань про інформаційні виклики сьогодення.
