У Музеї війни відбулася лекція-дискусія, присвячена історії Київського укріпленого району від 1930-х рр. до сьогодення.
Дослідник історії фортифікації Олександр Крещанов, режисер Владислав Васильєв разом з фахівцем з оборонної архітектури Дмитром Бугаєм багато років досліджують оборонні фортифікаційні споруди по всій Україні. Завдяки їхньому ентузіазму і невтомній праці закинуті та занепалі укріпрайони стали предметом не лише наукового, а й суспільного та туристичного інтересу. Нещодавно дослідники завітали до Музею війни, щоб розповісти про минуле та сьогодення Київського укріпленого району.
За словами Олександра Крещанова, в Україні існувало загалом 16 укріпрайонів. Більшість із них будували в 1930-х рр. для оборони в можливій війні з Польщею, але є і пізніше зведені – 1939–1941 рр. побудови, які входили до так званої лінії Молотова. З початком німецько-радянської війни більшість із них не були задіяні повною мірою, і лише Київський укріплений район на 70 днів зупинив нацистську армію на підступах до столиці. Науковець наголосив, що це стало можливим завдяки злагодженим діям армії та правильному використанню всієї системи укріплень.
Як додав Дмитро Бугай, після закінчення Другої світової війни утримувати укріпрайони виявилося дорого і неактуально, більшість з них із часом занепали та були пограбовані мародерами. Нині збереглося близько 24 % споруд.
Цікаво, що з початком широкомасштабного вторгнення росії в Україну вцілілі ДОТ Київщини знову стали в нагоді як військовим, так і місцевому населенню. Адже ті споруди, які колись були за межами населених пунктів, із часом і зростанням столичного передмістя опинилися поруч з житловими будинками. Під час запеклих боїв весною 2022 р. ДОТ використовували як укриття, а завдяки картам оборонних ліній військові знали де найвигідніші точки для оборони та наступу.
Владислав Васильєв поділився спогадами про те, як долучився до команди дослідників укріпрайонів і як багато років займався популяризацією цієї роботи за допомогою власного YouTube-каналу BunkerTravel. Режисер наголосив, що після деокупації Київщини відразу виникла ідея зняти документальний фільм про сучасні події. Це не суто історичне кіно, а більше драма про людей, військових і цивільних, які знайшли прихисток від ворога в «мовчазних оборонцях Києва».
Показані уривки стрічки вразили присутніх і викликали багато запитань до спікерів. Відповідаючи, творці фільму відзначили, що зняти таку масштабну кінороботу вдалося завдяки підтримці Національного університету оборони України. Ба більше, дослідники розповіли історію унікального ДОТ № 410 – кулеметного капоніра, вбудованого в торець шосейного насипу мосту р. Ірпінь. Він та його обладнання збереглися майже в первісному стані до сьогодення, але російський наступ не дав шансу вціліти цій пам’ятці. Все, що вдалося звідти врятувати, нині зберігається у Військово-історичному музеї Національного університету оборони України.
Підсумовуючи, модераторка зустрічі, науковиця Музею війни Світлана Демченко, наголосила, що охочі дізнатися більше про історію оборони м. Київ 1941 р. та роль у цих подіях Київського укріпрайону, можуть це зробити, відвідавши експозицію нашого Музею.
Щиро дякуємо спікерам за цікаву й захопливу лекцію, а студентам Київського національного університету будівництва і архітектури та курсантам Київського інституту Національної гвардії України за участь у заході.
