Виставка «Цінності» в Музеї війни завершила свою роботу яскравим фінісажем. У межах закриття експозиції, яка презентувала артефакти Класичного ювелірного Дому «Лобортас», відбулася відкрита розмова «Цінності. Тяглість історії». Модерував зустріч співкуратор виставки та художник Музею війни Антон Логов.
На початку розмови завідувач сектору Музею війни Роман Кабачій провів історичний екскурс, яким чином твори мистецтва пов’язувалися із формуванням колективної пам’яті українського народу. Опираючись на артефакти виставки «Цінності», історик звернув увагу на те, як уміло автори серії обрали символи для демонстрування українських цінностей: тризуб, козак з самопалом, мапа України, козак Мамай, козак-характерник, образ «Тріумфатор», створений на основі постаті гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, «Батьківщина-мати», у створенні якої історики мистецтва вбачають вплив образу Оранти. «Коли ми бачимо в публічному просторі використання тризуба, чи обрисів мапи України, – це не означає, що завжди все було таким очевидним», – сказав Кабачій.
Старша наукова співробітниця Скарбниці Національного історичного музею України Ірина Удовиченко в своїй презентації представила ювелірні твори, створені під час російсько-української війни, які експонувалися в Скарбниці. Вона відзначила силу люті до ворога, яка виявляється в цих роботах, деякі з них несуть надзвичайно злий, але від того не менш правдивий наратив.
Арткураторка, засновниця «Креативного ательє Bifurcation», головна комунікаційниця виставки «Цінності» Наталія Сидоренко висловила думку, що Україна під час цієї війни проходить «ініціацію війною» і являє себе всьому цивілізованому світу як та країна, що має свої відповідні цінності. Вона також наголосила, що політична українська нація творилася під впливом різних культур, і традиції толерантності, закладені в часи Перших визвольних змагань та Української Народної Республіки, працюють донині.
Мистецтвознавиця, доцент Київського національного університету культури і мистецтв Леся Турчак звернулася до важливої теми повертання українській культурі творців образотворчого мистецтва і зробила це на прикладі великих майстрів пензля Іллі Ріпина, Казимира Малевича, Архипа Куїнджі. Вона переконливо довела як вплив української культури на їхню творчість, так і присутність української тематики в їхніх творах. Пані Леся також розповіла, музеї яких країн уже подають зазначених авторів як українських художників.
Наприкінці зустрічі Антон Логов підсумував, що й сучасні митці є виразниками тяглості українського історичного процесу. Згадав, зокрема, плакатиста, лауреата Шевченківської премії Андрія Єрмоленка, котрий став другом Музею війни і братиме участь в одному з наступних виставкових проєктів.
