У Музеї війни відбулася спеціальна подія «Тримаю тебе: хроніки побратимства». Захід проведено у співпраці з Міжнародною фундацією документалістики Руслана Ганущака (США – Україна). Фундація заснована в лютому 2025 року на честь старшого сержанта, воєнного документаліста, режисера, добровольця 92-ї штурмової бригади Руслана Ганущака, який загинув на фронті 11 січня 2025 року.
Під час заходу відбувся кінопоказ документальної стрічки «За два дні до Часового Яру». Фільм є одним з фіналістів Міжнародної премії Фундації документалістики імені Руслана Ганущака, що вручається операторам, військовим кореспондентам, фотографам, які з ризиком для життя фіксують правду сучасної російсько-української війни.
20-хвилинний фільм «За два дні до Часового Яру» був знятий у 2024 році шведським кінодокументалістом Адріаном ван ден Брюком. Він оповідає про підготовку українських військовослужбовців за програмою інструктора зі Швеції Маґнуса Ека, який виступив головним героєм стрічки. Диплом Міжнародної премії Фундації документалістики імені Руслана Ганущака вручила режисерові фільму співзасновниця фундації Людмила Филипович, сестра Руслана Ганущака.
Окрім того, Адріана ван ден Брюка та інструктора Маґнуса Ека було нагороджено медаллю «Брат за брата», яку засновано Фундацією Ганущака у 2016 році. Нагороду вручають іноземним воїнам, медикам та волонтерам, які стали на захист України у її війні за Незалежність. Людмила Филипович також коротко представила діяльність Фундації, а також історію заснування медалі «Брат за брата» і Міжнародної премії Фундації документалістики імені Руслана Ганущака.
Отримуючи нагороду, Адріан ван ден Брюк наголосив: «Я думаю, що ці фільми народжуються з відчуття невизначеності. Військові не знають, де зрештою опиняться і як усе складеться. Я й сам того дня не знав, що зустріну Маґнуса. Я просто прийшов із камерою і знімав те, що відбувалося переді мною, – як роблю вже протягом тривалого часу.
І ми робимо це, тому що готові ризикувати. Ми, кінодокументалісти, ризикуємо. Маґнус ризикує як інструктор. Військові ризикують, тому що всі ми віримо в щось більше за нас самих – у свободу й демократію, за які ми боремося».
Модерував подію завідувач сектору Музею війни Роман Кабачій.
Подія «Тримаю тебе: хроніки побратимства» стала ще одним свідченням того, що справжнє побратимство не має кордонів – воно народжується в спільній боротьбі, взаємній підтримці та готовності стояти поруч у найскладніші моменти.
Музей війни й надалі залишатиметься простором, де звучать голоси тих, хто фіксує правду цієї війни, хто бореться за свободу та зберігає пам’ять про ціну цієї боротьби.
Дякуємо партнерам та учасникам події за довіру, спільну роботу і за те, що допомагаєте розповідати світу історії, які мають бути почуті.
