Український народ шанобливо ставиться до світлої пам’яті представників свого небесного воїнства, а наш Музей опікується її збереженням. 25 березня в експозитарному просторі Меморіалу відбулася зустріч, присвячена полеглому капітану Олегові Грамі, який воював у складі окремого загону спеціального призначення «Омега» Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України
Рідні, друзі та бойові побратими поділилися спогадами про захисника. Батько Анатолій згадав, що син ніколи не сидів на місці, завжди поспішав жити, хотів устигнути все: «У своїх неповних 33 роки він прожив стільки, що вистачило б на декілька життів». Також відзначив його повсякчасну турботу про інших, бажання оберігати й допомагати. Поминальний аркуш з іменами побратимів, списаний Олегом після лютого 2022 р., тато щодня перечитує під час молитви.
Виїхавши з рідних місць на Хмельниччині, Олег успішно завершив навчання в Національному транспортному університеті, після чого склав присягу й проходив службу в різних підрозділах Національної гвардії України. Від 2014 р. був безпосередньо задіяний в Антитерористичній операції та Операції Об’єднаних сил.
Від початку повномасштабного вторгнення військовослужбовець захищав столицю, згодом проводив розвідувально-штурмові заходи на ізюмському напрямі та в районі м. Сєверодонецьк. Побратими поділилися спогадами про ті важкі дні. Для них Олег Грама завжди залишався не лише успішним воїном-командиром, а й передусім справжньою Людиною: «Справедливий, чесний, відповідальний, завжди був прикладом і підтримкою для нас. Один із найкращих людей». Зазнавши важкої контузії, він не покинув поле бою, а згодом вийшов із госпіталю раніше, ніж цього вимагали лікарі, й повернувся в бойовий стрій.
Від серпня успішно виконував завдання на авдіївському напрямі. Входив до групи застосування ПТРК Javelin. У її складі 18 лютого 2023 р. в районі населеного пункту Новобахмутівка провів свій останній бій. Спочатку прицільним пострілом було успішно підбито ворожу БМП. Олег зробив усе можливе, щоб зупинити піхоту противника в ближньому бою. Почувши гуркіт танка, разом із помічником з’ясовував його місцезнаходження – щоб знищити. Але снаряд, який вибухнув поблизу позиції, обірвав життя героя.
«Це був найстрашніший для мене день. Я втратила найближчу людину, найкращого чоловіка та батька, який дуже любив життя», – розповідала вдова Оксана, яка нині сама виховує маленьку донечку Анастасію. У спогадах дружини поставали буденні, але такі яскраві епізоди короткого життя нацгвардійця: як він прагнув навчатися, самотужки опанував англійську мову; як любив читати й насолоджувався паперовими книгами; як годинні пробіжки та постійні тренування з боротьби стали постійними складовими його життя. Ще в 2013 р. здобув звання майстра спорту України з бойового самбо. Тренер, який утратив успішного спортсмена та вдячного учня, поділився планами – провести турнір пам’яті загиблих спортсменів, зокрема й Олега.
Передані речі капітана Грами стали частиною музейної колекції. Зокрема, Javelin, пов’язаний із його останнім боєм, вже експонується в просторі виставки «24.02». Ми дбайливо зберігатимемо пам’ять про Героя для наступних поколінь, адже він ніколи не полишить Україну, захищаючи її з небес.
