Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс – К., 2023. – 74 с.

Лейтенант Віталій Гардт – офіцер із тактичної медицини спецпідрозділу «Омега» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Загинув 22 березня 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі м. Авдіївка Донецької області. У спогадах «24 години війни» він зафіксував свої роздуми й події одного дня боїв, 2 червня 2022 р., на території Сєверодонецького авторемонтного заводу. Ці нотатки Віталій писав у листопаді – грудні 2022 р., між виходами на завдання, будучи в зоні бойових дій на Донеччині. Завершити їх йому не судилось…

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України; редкол.: Л. Легасова (кер. проєкту) та ін. – К., 2023. – 496 с.

У науково-документальному виданні опубліковано егоджерела українських остарбайтерів періоду Другої світової війни: щоденникові записи Євдокії Пахар та Антоніни Улановської, епістолу-заповіт Віри Третяк. До уваги читача також історії життя колишніх примусових робітників, написані/розказані через десятиліття. Видання буде корисним для науковців, дослідників, викладачів, студентів та всіх, хто небайдужий до минулого, нинішнього й майбутнього України.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс; редкол.: Л. Легасова (кер. проєкту) та ін. – К., 2021. – 264 с.

Науково-документальне видання містить 19 інтерв’ю та спогадів колишніх учасників українського визвольного руху – унікальний і надзвичайно цінний джерельний корпус егоматеріалів, зафондований у Національному музеї історії України у Другій світовій війні за результатами наукових експедицій, а також співпраці з Івано-Франківським краєзнавчиим музеєм і Тернопільським обласним історико-меморіальним музеєм політичних в’язнів за темарієм усноісторичних студій. Презентовані джерела супроводжено короткими біограмами згаданих у розповідях повстанців та розлогими коментарями щодо історичних подій.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс; редкол.: Л. Легасова (кер. проєкту) та ін. – К., 2021. – 266 с.

Видання є одним із результатів реалізації великого музейного проєкту «Родинна пам’ять про війну». Праця містить родинні історії – емоційні свідчення активних учасників і сучасників Другої світової війни та осмислені рефлексії їхніх нащадків. Написані серцем, душею, вони різні і є унікальними его-джерелами, через які воєнна доба набуває образів, позбавлених елементів ідеологізації, глорифікації та романтизації. У цьому пам’яттєвому вимірі війна постає як цивілізаційна і гуманітарна катастрофа, у якій своєрідними «трасуючими лініями» прокреслено життєві траєкторії її звичайних акторів.

Видання, підготовлене спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту

Містить найкращі учнівські творчі роби з історії Другої світової війни, історії Голокосту на теренах України. У ньому вміщено художні, образотворчі роботи й літературні тексти переможців Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І.Б. Медвинського, які здобули найвищу оцінку журі упродовж останніх 10 років (2010–2019 рр.).

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України; редкол.: Л. Легасова (кер. проекту) та ін. – К., 2020. – 264 с.

У виданні комплексно розкривається історія депортаційних акцій радянського тоталітарного режиму на українських теренах упродовж 1940–1950-х рр. Хід переселенських процесів, долі їхніх учасників та жертв подані крізь призму оригінальних его-джерел із фондів Національного музею історії України у Другій світовій війні, архівної документалістики та актуального наукового дискурсу, що віддзеркалює сучасний стан дослідження цієї теми в Україні. Книжка призначена для науковців, дослідників, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією України періоду Другої світової війни та повоєнної доби.

Національний музей у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України; редкол.: Л. Легасова (кер. проекту) та ін. – К., 2019. – 324 с.

Видання сфокусоване на долях мешканців України, для яких найважчим випробуванням війни стало ув’язнення у концтаборі Аушвіц.Історія зловісного табору та його бранців подана через призму оригінальних его-джерел з фондів Національного музею історії України в Другій світовій війні, а також сучасного наукового дискурсу, що віддзеркалює сучасний стан дослідження цієї еми в Україні та світі. Книжка призначена для науковців, дослідників, викладачів, студентів і всіх, хто зацікавиться історією України у Другій світовій війні.

редкол.: Л. Легасова (кер. проекту) та ін. – К.: Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, 2018. – 220 с.

Науково-популярне видання демонструє багатогранність і строкатість Другої світової війни на українських землях шляхом висвітлення її окремих маркерних проблем, а також за допомогою автентичних музейних предметів із фондових колекцій Національного музею історії України у Другій світовій війні розкриває складі та болючі реалії світового протистояння, що ставлять людину на межу виживання в умовах безжалісного воєнного буття. Книга призначена для всіх, хто цікавиться історією України у Другій світовій війні.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України; редкол.: Л.В. Легасова (кер. проекту) та ін. – К.: Аеростат, 2017. – 324 с.

У праці комплексно віддзеркалюється історія українського визвольного руху, його місце в концепції Другої світової війни. Видання містить маловідомі документи з фондових колекцій Національного музею історії України у Другій світовій війні та зі сховищ вітчизняних архівних інституцій.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України; редкол.: Л.В. Легасова (кер. проекту) та ін. – К., 2017. – 312 с.

Видання присвячується одній із найтрагічніших сторінок в історії кримськотатарського народу – депортації 1944р. До видання ввійшли наукові розвідки, документи, фотографії, щоденникові записи, спогади депортованих. Щоденник Рамазана Ісмаїлова подається мовою оригіналу та в українському і англійському перекладах.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України; редкол.: Л.В. Легасова (кер. проекту) та ін. – К., 2016. – 504 с.

У виданні висвітлюються події перших ста днів німецько-радянської війни, що відбувалися на теренах України. До видання ввійшли дослідження істориків; документи з архівосховищ України, Російської Федерації та фондового зібрання Національного музею історії України у Другій світовій війні, спогади учасників подій.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2016. – 128 с.

Збірник містить 57 спогадів про голод 1946–1947 років із семи областей України (Вінницька, Київська, Одеська, Сумська, Харківська, Черкаська, Чернігівська). Це роботи учасників музейного конкурсу історичних робіт на тему: «Життя після перемоги: голод в Україні у 1946–1947 роках», що проводився в музеї (листопад 2015р.), та свідчення, зібрані краєзнавцем-меценатом М.М. Гичем.

Інститут історії України НАН України; Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2015. – 264 с.

До видання ввійшли статті істориків, маловідомі документи з фондового зібрання Меморіального комплексу. Наукові студії характеризують особливості бойових дій на теренах України й Європи; ілюструють життя українського соціуму в умовах нацистської окупації; висвітлюють специфіку повоєнного укладу та фокусують увагу на проблемах національно-визвольного руху.

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2014. – 324 с.

Науково-документальне видання вперше подає хронікальний вимір визволення населених пунктів України від нацистських загарбників у грудні 1942р. – жовтні 1944р. Проект містить статті істориків, а також хроніку визволення міст, містечок і сіл України, засновану на широкій джерельній базі, та науково-довідковий апарат.

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2013. – 348 с.

Видання присвячується проблемі безповоротних військових втрат воїнів – киян у роки Другої світової війни. В основу покладені джерела Документального фонду з обліку людських військових втрат України. До видання ввійшли дослідження істориків, нормативні та звітні документи з обліку втрат, матеріали, передані родинами загиблих.

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К., 2012. – 504 с.

У виданні представлено масив архівних документальних джерел, що відображають події в окупованому гітлерівцями Києві 1941–1943 роках: документи спецслужб нацистської Німеччини, фотографії, зроблені вояками Вермахту, й документи з фондів Меморіального комплексу. Збірник також містить статті науковців, що розкривають актуальні аспекти з історії столиці України воєнної доби.

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2012. – 504 с.

Видання присвячене епістолярній колекції «Непрочитані листи 1941-го», акумульованій нині у фондозбірні Національного музею історії України у Другій світовій війні. До видання увійшли акти кореспонденції в каталогізовано-регестній формі з реконструйованими біографічними даними адресантів і адресатів, статті істориків і розлогий науково-довідковий апарат

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2011. – 348 с.

На основі наукових досліджень, документів, свідчень очевидців у збірнику розповідається про табори для поранених і хворих полонених червоноармійців – шталаг-301 і шталаг-357, які в різний час розташовувалися в м. Славуті Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області. Ці табори ввійшли в історію під об’єднаною назвою «Грослазарет».

Міністерство культури України; Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років»; Національний університет оборони України. Відповідальний редактор: Легасова Л.В. – К., 2011. – 800 с.

Видання містить наукові доповіді та повідомлення, в яких висвітлюється внесок українського народу в перемогу над нацизмом, основні віхи суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного життя України в часи воєнного лихоліття.

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Мистецтво, 2009. – 192 с.

Видання містить інформацію про найцінніші експонати з колекції Меморіального комплексу. Представлені матеріали дають змогу оцінити хронологічну, тематичну і персональну репрезентативність фондового зібрання Національного музею історії України у Другій світовій війні, яке є складовою державної частини Музейного фонду України.

Український інститут національної пам'яті, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Архетип, 2009. – 208 с.

Каталог виставки «Світові війни мовою плаката» є своєрідним зрізом історичної пам’яті, що містить і матеріальні предмети, і зберігає минуле – подих часу, якому є про що говорити, про що мовчати, про що згадувати.

Інститут історії України НАН України, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К.: Аеростат, 2015. – 304 с.

У науково-документальному виданні вперше публікуються повні версії щоденникових записів учасників радянського руху Опору в Україні – Ф.П. Ткаченка, М.С. Шеремета, Я.В. Башмака, К.С. Степанова та П.Я. Химича. Щоденники віддзеркалюють різні сторони «малої війни».

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2014. – 552 с.

Путівник присвячений унікальним колекціям учасників радянського руху Опору в Україні в 1941–1944 роках, що зберігаються у фондозбірні Меморіального комплексу. Видання містить джерелознавчу розвідку про особливості колекції, особисті матеріали учасників радянського руху Опору та бібліографічні ресурси на 489 партизанів та підпільників.

Центральный государственный архив общественных объединений Украины, Мемориальный комплекс «Национальный музей истории Великой Отечественной войны 1941–1945 годов» (Украина). – М.: Центрполиграф, 2010. – 670 с.

У виданні вперше публікуються повні версії щоденників відомих партизанських командирів, які діяли в роки німецько-радянської війни на території України: генералів С.А. Ковпака, С.В. Руднєва, М.І. Наумова та інших.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2018. – 32 с.

Видання висвітлює долю Григорія Васильовича Малинка – «людини з легенди». Його життя – взірець особистої сили та мужності. Зазнавши семи поранень на фронтах Другої світової війни, він зміг повернутися до повноцінного життя, стати зіркою українського спорту і виховати плеяду молодих спортсменів.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2018. – 26 с.

Видання розповідає про життєвий та бойовий шлях «крижаного капітана» Олександра Мойсейовича Стебеля. Це історія героїзму талановитого воїна-професіонала, командира найсучаснішої берегової батареї, яка під час німецько-радянської війни протягом 106 днів наводила жах на флот противника.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2018. – 47 с.

Базується на матеріалах фондів музею та родинного архіву Л.М. Трохименко. Видання присвячене Герою України генералу Кузьмі Дерев’янку. 2 вересня 1945р. від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2018. – 19 с.

Видання присвячене Герою Радянського Союзу льотчику-бомбардувальнику родом із Полтавщини Івану Даценку, який став легендарним вождем індіанського племені в далекій Канаді.

Інститут історії України НАН України, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К., 2006. – 544 с.

У збірнику опубліковані статті істориків, спогади, усні інтерв’ю, листи воєнного часу колишніх «остарбайтерів», зібрані й опрацьовані науковцями Інституту історії України НАН України та Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Інститут історії України НАН України, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років», Український інститут національної пам'яті. – К., 2009. – 336 с.

У виданні представлені спогади, листи та усні історії українців, які дають змогу пролити світло на особливий досвід перебування українських в’язнів у нацистському концтаборі Маутгаузен. Використано фотографії, документи та листи із фондів Меморіального комплексу.

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К., 2008. – 96 с.

Книжка-мініатюра «Миттєвості війни» містить фотодокументи, малюнки періоду Другої світової війни з фондових колекцій музею та прислів’я і приказки, народжені в окопах, збережені та систематизовані учасником війни І.М. Джогою і передані на державне зберігання до Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К., 2004. – 92 с.

Видання містить матеріали, які розкривають історію створення музею, знайомлять з Меморіальним комплексом, характеризують головну та тематичні реліквійні експозиції, фондову збірку.

Kyiv: AEROSTAT, 2012, – 72 p.

Інформаційно-довідкове ілюстроване видання висвітлює історію Меморіального комплексу та його діяльність. В англомовному виданні розповідається про участь України у війні, про героїзм і самовідданість народу, його внесок у перемогу над нацизмом.

K., 2005. – 76 p.

Путівник містить інформацію про Меморіал: скульптурно-архітектурний ансамбль, головну експозицію Меморіального комплексу та унікальні пам’ятки фондового зібрання музею, а також світлини цих об’єктів.