Архів виставок
Обереги з війни

У фокусі виставки – незвичайні історії звичайних предметів, що слугували талісманами. Вони належали жителям України, які опинились у кривавому вирі соціополітичних катаклізмів середини ХХ ст. та сучасної агресії росії проти України. Представлені артефакти розкривають неординарні долі їхніх власників, окреслюють обставини проживання минулих і сучасних світових потрясінь.

Солдатські обереги й родинні реліквії, ікони та молитовники, листи, дитячі малюнки й фото на пам’ять… Вони допомагали своїм власникам вистояти, вижити, пройти крізь лихоліття Другої світової війни, криваві жорна нацистської окупації та сталінських репресій і не втратити віру в людей і справедливість. Вони супроводжують і надихають нас, сьогоднішніх, у запеклій борні проти російського агресора за свою свободу й гідність, за незалежність і державний суверенітет.

Музейний фронт

Російська орда, яка сунула на м. Київ у лютому 2022 р. величезними хмарами-колонами, безславно згинула на українських землях або втікала назад у березні. Орда злочинців із величезною кількістю зброї. Військо, що швидко перетворювалося на натовп мародерів. Кожне їхнє звірство ставало промовистим свідченням сутності «русского міра».

Злочини російської армії активно документують під час своїх наукових польових експедицій історики-музейники. Тож поява на музейному фронті військовиків викликала в них неабиякий подив і щирий захват. Зустріч із людьми в одностроях, які знайшли такий дорогий в умовах гарячої фази війни час для пошуку артефактів, стала початком міцної дружби й спільного експозиційного проєкту.

Упродовж 5–28 квітня 2022 р. вояки-зв’язківці Головного інформаційно-телекомунікаційного вузла командування військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України об’їхали більшість населених пунктів Бучанщини та Вишгородщини, що постраждали від війни. Їхні дослідження місць учорашніх боїв були побудовані за найкращими зразками музейних наукових експедицій. Результатами цих польових виїздів на колишні позиції російських військ стали десятки й сотні речових та друкованих джерел. На сотнях світлин зафіксовано: роботу дослідників у «полі»; знайдені предмети, що нині вже стали частиною музейної колекції, яка розповідає про російсько-українську війну; свідчення військових злочинів ворога.

Окрім того, ці експедиції виконували й гуманітарну місію. Мало який виїзд відбувався без надання допомоги жителям постраждалих сіл та містечок. Українські воїни, учасники цих поїздок, намагалися підтримати найнеобхіднішим, принести радість у життя цивільних. Діти могли поласувати солодощами, дорослі забували про брак їжі (хай навіть тільки на добу).

Виставка, присвячена роботі музейників-зв’язківців, умовно поділяється на кілька тематичних блоків, які структурно доповнюють один одного. З одного боку, перед нами ворожі: одяг, взуття, елементи побуту; фрагменти військового спорядження та зброї; документальні матеріали в т.ч. пропагандистські. З іншого – світлини та відео, які відображають епізоди непомітної, але важкої та вкрай необхідної роботи. Нині ці предмети стають музейними експонатами.

У рашистів є ще сила… Проте найкращі полки та дивізії їхньої орди вже перемолоті. Вони або гниють у землі, або втікають, покидаючи все. Ми впевнені, що ворог обов’язково буде повністю знищений і його не залишиться на землях нашої Держави!

Над виставкою працювали:

  • Автор ідеї – Юрій Савчук та старший офіцер ГІТВ ЗСУ
  • Координування – Людмила Рибченко
  • Куратори – Олександр Білоус та військовослужбовець ЗСУ «Музейник»
  • Менеджмент – Юрій Горпинич
  • Художник – Антон Логов

Партнер – Головний інформаційно-телекомунікаційний вузол командування військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України

«Батьківщина-мати». Переозначення

Виставковий проєкт про трансформацію образу монумента у свідомості та сприйманні українського суспільства презентований до Дня Незалежності України.

Скульптура «Батьківщина-мати» вже тривалий час не сприймається суспільством як радянська пам’ятка. Поступово вона стала на шляx візуальної та сприйняттєвої трансформації, раз по раз убиралась у вінок із квітів маку та українські національні строї. Ба більше, від 24 лютого 2022 р. стала упізнаваним візуальним образом опору українців російській агресії. У цей важкий час монумент було підсвічено кольорами Державного Прапора України, а в інтернетпросторі він набув найрізноманітнішиx образів, у які закладено головний меседж: «Батьківщина-мати – символ незламності України».

Наша виставка – про переозначення скульптури «Батьківщина-мати» в часі російсько-української війни. Усі нові, креативні, подеколи неочікувані образи скульптури, теxнічними засобами презентовано на стінаx равелінної Нижньої Московської брами ХVІІІ ст. Печерської фортеці.

Уже від першиx днів протистояння України відкритій агресії митці не раз зверталися до образу «Батьківщини-матері» як до знака спротиву. Ми стежили за стрімким перевтіленням скульптури й становленням її як нового, переосмисленого символу боротьби та неодмінної перемоги українців. Найбільш визначальною для xудожників і контентмейкерів стала орієнтація скульптури на Москву, а меч та щит у її рукаx перетворилися на дієву антирашистську зброю. Це новий патріотичний, часом сатиричний, контент, який з’являвся в цифровому просторі й став мотиваційним до опору та підтримки збройної боротьби проти окупанта. Акумульована добірка матеріалів із відкритиx джерел (онлайн версія виставки) – це справжнє мистецтво, яке варто побачити.

Офіційним саундтреком проєкту стала пісня «Меч» українського гурту Sera Sheer. Авторка тексту та виконавиця Олександра Щербакова й автор відеоряду Артем Бірюков створили твір у стилі аніме, присвячений боротьбі скульптури «Батьківщина-мати» з російським монстром, якого вона зрештою знищила. На презентації почуєте живе авторське виконання. Дизайн унікального візуального образу проєкту, набрамного муралу, створив київський художник, член команди MuralMarket Ярослав Єфремов.

Переглянути онлайн версію виставки.

Над виставкою працювали:

  • Автор ідеї – Юрій Савчук
  • Куратори – Юрій Савчук, Жанна Очеретяна
  • Художник – Антон Логов
Ленд-ліз. Перезавантаження

Національний музей історії України у Другій світовій війні підготував нову виставку «Ленд-ліз. Перезавантаження», присвячену історії мілітарної та економічної співпраці країн антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни та держав вільного світу під час російсько-української війни, що триває. Вона яскраво засвідчуватиме неперервність традицій взаємодопомоги демократичних країн у боротьбі з агресивними диктатурами. Музейними засобами виставка спростовує продукований у СРСР та сучасній росії міф про незначний вплив програми ленд-лізу на здобуття перемоги над нацизмом і мілітаризмом.

«Якщо горить будинок сусіда, а в тебе є садовий шланг, позич його сусідові, поки не спалахнув твій дім. Коли пожежу загасять, сусід його тобі поверне», – так пояснював президент Сполучених Штатів Америки Франклін Рузвельт суть своєї ініціативи щодо впровадження програми ленд-лізу в роки Другої світової війни. Програми, яка стала одним із вирішальних чинників перемоги коаліції союзників у боротьбі з агресорами в середині минулого століття.

9 травня 2022 р. президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден підписав Закон про ленд-ліз для оборони демократії України від 2022 р. (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022). Юридичний акт, який став потужним сигналом світовому співтовариству про те, що уряд США вірить в Україну, вірить у її Збройні сили, а повномасштабне вторгнення Росії становить головну загрозу світовому порядкові, який склався після Другої світової війни.

Ми не сумніваємося, що завдяки допомозі держав вільного світу українцям вдасться загасити розпалену рашистами пожежу в нашому Домі, а усі відповідальні за військові злочини постануть перед судом.

Презентовані на виставці експонати із фондів Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного управління архівів та документації (США), Бібліотеки Конгресу (США), надані Міністерством Оборони України, захисниками держави, з відкритих джерел охоплюють період 1941–1945 й 2021–2022 рр. Вони висвітлюють історію Другої світової війни та боротьбу українського народу за незалежність і державний суверенітет у наш час. Значну частину артефактів буде представлено для публічного огляду вперше.

Переглянути онлайн версію виставки.

Над виставкою працювали:

  • Куратор – Андрій Солонець
  • Художник – Антон Логов
  • Координатор – Юрій Савчук
  • Та команда Музею
Сто днів. Війна очима дітей

Українсько-польська виставка «Сто днів. Війна очима дітей» презентує близько півтори сотні малюнків українських та польських дітей із м. Лодзь, які перебувають під опікою товариства «Підтримуємо Україну разом!». Роботи створено у травні 2022 р.

Це емоційні візуальні розповіді про пережиту маленькими художниками війну, яка триває нині. Малюнки занурюють глядача у світ дитячого бачення реалій важкого воєнного сьогодення та уявлень про мирне майбутнє. Адже Україна незламно бореться, і неодмінно настане Перемога, до якої доклали своїх зусиль і ці маленькі представники наших двох сильних, мужніх і дружних народів! І тоді дитячі мрії з малюнків неодмінно оживуть!

Виставка діє в новому експозиційному просторі – відкритій після ремонту Нижній Московській брамі ХVІІІ ст. Печерської фортеці. По завершенні експонування частину робіт буде передано воїнам – захисникам України на передову.

Автором ідеї та куратором виставки є генеральний директор Музею війни Юрій Савчук. Партнерами з польського боку – представники фундації Koper Pomaga Ніна Маліновська та Кароліна Новіцька-Ткачик. Художнє оформлення – Антон Логов, Віталій Бєліков.

Голокост

До 80-річчя початку нацистських масових розстрілів євреїв на території України та 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.

Голокост став однією з наймасштабніших гуманітарних катастроф ХХ ст. Під час Другої світової війни внаслідок гонінь, переслідувань та систематичних убивств, які нацистська Німеччина провадила спільно зі своїми союзниками, було позбавлено життя близько 6 млн європейських євреїв. Кожна четверта жертва Голокосту походила з українських теренів. Україна втратила понад 60 % довоєнного єврейського населення, а разом із ним – цілий мікросвіт свого культурного розмаїття.

Головне завдання проєкту – за допомогою музейних артефактів продемонструвати особливості, масштаби перебігу й трагічні наслідки Голокосту для України, розкрити складні, болючі та контроверсійні питання, сформувати підґрунтя для емпатії відвідувачів до жертв геноцидних практик, актуалізувати в колективній пам’яті громадян України та іноземців цю трагічну сторінку нашої історії, стимулювати почуття відповідальності за її збереження.

Експозиційне ядро виставки містить шість тематичних секцій.

За допомогою автентичних матеріалів із власної фондової колекції та зібрання Музею Шереметьєвих розкриваються механізми, перебіг та наслідки геттоїзації єврейського населення Європи та України, особливості функціонування нацистської табірної системи, розповідається про розстріли українських євреїв у містах і селах, полях і яругах. Серед експонатів привертають увагу жовті нагрудні нашивки «Зірка Давида» Леона Бухгольца, передані на вічне зберігання до Музею онуком Філіпом Сендсом, піаніно, в якому сім’я Олейниченків переховувала від нацистів єврейського хлопчика Веню Борисковського, передане онукою Якима та Поліни Олейниченків Таїсією Лобановою; документи юденратів м. Львів, які разом із понад тисячею інших унікальних експонатів надав Музею благодійник Дмитро Піркл, та ін.

Розділи про виконавців і рятівників презентують бінарність протилежних досвідів, мотивів та життєвих установок звичайних представників неєврейського населення, які опинилися перед головним Вибором свого життя – «покласти душу за дру́ги своя» чи залишитися осторонь. Свій вибір на користь порятунку восьмирічного Веніаміна Борисковського зробила українська родина Олейниченків із Маріуполя, облаштувавши йому сховок усередині старого піаніно, що віднедавна стало частиною «золотого» фонду Музею.

Хронологічна «крива Голокосту», створена на базі документальних і фотографічних джерел, допоможе відвідувачу зафіксувати вузлові події історії європейського Голокосту та співвіднести їх у часі з геноцидними акціями в Україні. Це спосіб привернути увагу до того, що, наприклад, такі рани Голокосту, як Кам’янець-Подільський, Бабин Яр, Сосонки, Дробицький Яр, Богданівка, Янівський концтабір, залишені на тілі України під час Другої світової війни, довгий час були непроговорені, замовчувані й виключені із суспільної пам’яті радянською владою. У той самий час Аушвіц або Варшавське гетто стали відомими символами трагедії єврейського народу.

Титульною художньо-образною домінантою виставки є композиція «Лабіринт». Її наповнюють розташовані на жовтих дошках твори відомих художників Зиновія Толкачова та Ісаака Тартаковського, пронизані безвихіддю, безнадією, розпачем жертв расової політики нацистів. На якусь мить здається, що тріумф зла став абсолютним. Однак рятівною ниткою Аріадни з «лабіринту Голокосту» є Пам’ять. Вона вивела мільйони забутих імен на свободу з таких химерних евфемістичних пасток, як «мирні радянські громадяни» або «жертви фашизму».

Історичне минуле й пам’ять про нього не є тотожними. Битви за правду про Голокост тривали й після того, як відгриміла Друга світова війна. Мовчання стало головним синдромом тоталітарної моделі пам’яті, саме тому в експозиційному просторі поряд із десятками історій про українських Праведників народів світу звучать голоси свідків, жертв Голокосту, а також рятівників. Неймовірні розповіді про порятунок із Бабиного Яру Гені Баташової, Рувима Штейна та Федора Завертаного демонструються вперше.

Гасло «Ніколи знову!» присутнє тут незримо – в кожній світлині, в кожному документі, предметі й образі, в кожному слові й погляді.

За волю України!

Українсько-американський виставковий проєкт «За волю України!» представляв унікальні артефакти з 20 музеїв, архівів і бібліотек України та США й розповідає про яскраві та маловідомі сторінки періоду Визвольних змагань (1917–1921 рр.), зокрема про історію уніформи відродженого українського війська початку ХХ ст.

Уперше не тільки за 30 років Незалежності України, а й понад 100-літню історію української діаспори в музейній виставці в Україні взяли участь п’ять провідних наукових, музейних та культурно-просвітницьких українських інституцій США.

250 представлених артефактів охоплюють період 1914–1923 рр., висвітлюють ґенезу однострою періоду Українського Січового Стрілецтва, Української Центральної Ради, УНР, ЗУНР, правління гетьмана Павла Скоропадського, Директорії УНР. Більшість ніколи не оприлюднювалася, не відома не лише широкому загалу, а й вузькому колу фахівців.

Три експозиційні зали гармонійно об’єднали композиційну будову виставки.

Універсальними музейними засобами засвідчується міцний історичний зв'язок сучасного покоління захисників України з учасниками Визвольних змагань (1917–1921 рр.), вшановуються Збройні сили України – ключовий гарант державної незалежності. Особливої ваги та актуальності цей темарій набуває в умовах воюючої країни та в рік 30-річчя самостійного державного розвитку України.

Організатори: Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс та Фонд Богдана Губського «Україна – ХХІ століття»

Куратор: Юрій Савчук

Художник: Володимир Таран