/

До Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України

«Більшої трагедії, як смерть дитини, не може бути в житті», – цими словами генеральний директор Музею війни Юрій Савчук відкрив пам’ятний захід, присвячений наймолодшим жертвам війни.  Це вторгнення змінило нашу реальність, щодня ми втрачаємо співвітчизників, серед яких і діти.

У Музеї було презентовано пам’ятну медаль, створену мистецькою молоддю з м. Буча. Ці юні люди об’єднались у команду під час окупації, вистояли, згодом заснували бренд DFNDRS і нині прагнуть показати світу наслідки війни, відливаючи медалі та монети з уламків російської техніки. Презентована медаль – із криці російського БТР-70, знищеного між м. Буча й Ірпінь 4 березня 2022 р.

Художниця, яка створила дизайн, поділилася з гостями заходу своїм задумом. На реверсі зображено жінку із закритим обличчям і терновим вінком у волоссі – уособлення матерів, які втратили дітей під час війни. Мати тримає на руках затемнений силует дитини, бо лишився тільки спогад. Поруч – здійнятий меч як символ помсти України-матері за всіх загиблих. У медалі вилучений фрагмент, що формою нагадує уламок. За задумом авторів, після Перемоги на уламок буде нанесено дату закінчення війни та кількість загиблих дітей. Згодом цей фрагмент доповнить і завершить медаль.

На аверсі зображено небо й доріжку, якою невинні душі йдуть у кращий світ. Також бачимо абрис Верхньої брами, де рік тому було презентовано мультимедійний проєкт «Мартиролог. Діти…», що функціонує і нині. Власне в його просторі й експонуватиметься пам’ятна медаль.

Втілити проєкт у життя вдалося за сприяння команди Офісу генерального прокурора, яка стала надійним партнером Музею у висвітленні важких і трагічних аспектів війни. До заходу вшанування пам’яті дітей долучилася Олеся Волошин – заступник начальника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Генеральної прокуратури України. Вона зазначила, що найвищим пріоритетом зараз є саме пам’ять: не забути жодної дитини й жодного злочину. На жаль, війна триває, деякі території України досі окуповані, і ми можемо лише здогадуватися, викриття якої жахливої правди на нас чекає.

Важко навіть уявити, що на час презентації Мартиролога на символічному вівтарі були представлені імена та портрети 261 дитини, загиблої від рук російського агресора. А нині цей скорботний список зріс до 484. За кожною новою цифрою – забрані життя, украдені мрії, поламані долі.

Знаково, що презентовану медаль обрамляють слова з твору юної поетеси Катерини Товстоног: «В них було скільки часу, а тепер – небуття».

Дівчина також приєдналася до пам’ятного заходу в Музеї, продекламувавши свій вірш «Душі», присвячений загиблим діткам:

Вони мали співати веселих пісень,

Попереду мало бути десятки зим.

Вони досі лежать на грудях у мами,

Їхні душі м’які і легенькі, мов дим.

Не забудемо, не пробачимо….