/

19–21 травня в Музеї війни було представлено триденний проєкт «Маріуполь. 86 #наживо», що розповідає про 86 днів звитяжної оборони та страшної облоги міста. 20 травня 2022 р. з території комбінату «Азовсталь» російські загарбники вивели останнього українського полоненого й воно опинилось у цілковитій окупації. Через рік ми знову говорили про Маріуполь – місто-мученик, місто-фортецю – й згадували, як світ від 24 лютого до 20 травня стежив за мужньою боротьбою українських захисників, за знищенням невинних життів, як у режимі онлайн усі ми стали віртуальними очевидцями перетворення на попіл кварталів квітучого Міста Марії.

День перший

19 травня відбулася перша подія проєкту – відкриття однойменної виставки, де було представлено особисті речі людей, які перебували в оточеному ворогом місті та на «Азовсталі», уламки люстри знищеного Драматичного театру, що став братською могилою для сотень цивільних, довідки про фільтрацію, без якої неможливо було виїхати з міста чи отримати харчовий набір, а також 36 масштабних фоторобіт про «Азовсталь», блокадне місто, дітей в облозі та наших захисників.

«Для нашого Музею ця подія є глибоко символічною і важливою. Ми, як і весь український народ, стежили за кожною миттю оборони міста – однієї з найбільш героїчних сторінок нашої актуальної історії. Маріуполь, його оборона й життя проходять червоною ниткою через нашу колекцію. Серед найцінніших артефактів – представлений тут Державний Прапор України, до якого прикипів фрагмент ворожої міни. Його було вивезено разом із пораненими азовцями. Також надзвичайно цінним предметом нашої колекції є компас, за яким наші бійці одними з останніх зі зброєю в руках вийшли з Маріуполя, з «Азовсталі» й, подолавши понад 200 км, дісталися до розташування українських військ. Ці речі нині слугують нам надзвичайно цінними дороговказами», – сказав генеральний директор Музею Юрій Савчук.

Підтримати маріупольців і вшанувати героїчний чин захисників прийшли мер м. Маріуполь Вадим Бойченко, заступниця голови Київської міської державної адміністрації Галина Старостенко, поетка та журналістка, речниця полку «Азов» Валерія Суботіна («Нава»), акторка й волонтерка Римма Зюбіна, медик Сергій Чорнобривець, який рятував поранених у м. Маріуполь. Також слова підтримки громаді міста висловив актор та режисер, а нині воїн ЗСУ Ахтем Сеітаблаєв, який приєднався до заходу онлайн.

Упродовж триденної роботи виставки в залі відбувалася трансляція фільму (із сурдоперекладом) про блокаду Міста Марії, автором якого виступив маріуполець Геннадій Стамбула.

День другий

20 травня в експозиційному просторі виставки «Україна – розп’яття» відбулась публічна зустріч науковців та громадськості у форматі відкритої конференції – «Нескорені: трагічна історія греків Надазов’я». Її квінтесенцією було питання етноциду надазовських греків в умовах повної окупації армією рф регіону їхнього проживання.

Валерій Томазов, доктор історичних наук, завідувач сектору генеалогічних і геральдичних досліджень Інституту історії України НАН України, який модерував зустріч, підкреслив, що невеликі за чисельністю етноси завжди балансують на межі зникнення, але найтрагічніше складається їхня доля, коли вони опиняються в епіцентрі таких карколомних історичних подій, як повномасштабна війна. Про переселення греків із Криму до Північного Надазов’я та абсолютну подібність загарбницьких методів Російської імперії до методів сучасної рф ішлось у виступі Анни Гедьо, докторки історичних наук, професорки, завідувачки відділу історії України Київського університету імені Бориса Грінченка. На важливості мови як доказу етнічної належності й, власне, свідчення окремішності етносу наголосив і мовний активіст Олександр Рибалко, який багато років досліджує лінгвістичну ситуацію в середовищі надазовських греків. Сергій Пахоменко, кандидат історичних наук, доцент кафедри комунікаційних наук Латвійського університету (м. Рига) зосередив увагу на історичній ретроспективі літератури надазовських греків, підкресливши, що коли в українській культурі письменники відігравали потужну роль на перших етапах формування нації, з часом поступаючись місцем політичним та громадським діячам, то в середовищі греків Надазов’я літератори і досі виконують основну функцію у творенні національної свідомості. Завершив низку доповідей громадський діяч, директор ГО «Архі-Місто» Андрій Марусов (м. Київ) розглядом питання про збереження культурної спадщини на прикладі дослідження Маріупольського некрополя – пам’ятки історії та культури надазовських греків.

Багато присутніх у залі представників грецької громади України засвідчило важливість і актуальність окреслених проблем, для вирішення яких, на думку присутніх експертів, необхідно не лише визнати греків Надазов’я корінним народом України, а й запровадити державну програму підтримки цієї спільноти. Музеї, власне, є саме тими інституціями, що здатні задокументувати свідоме нищення етнічних культур та забезпечити широкий розголос наявним проблемам.

День третій

21 травня на головній алеї відбулася перформативна літературна імпреза «#НаЖиво» – театралізоване читання віршів акторами й акторками маріупольського Незалежного театру авторської п’єси Conception.

В основу імпрези покладено вірші «Нави» – поетки та журналістки, колишньої викладачки Маріупольського державного університету, кандидата наук із соціальних комунікацій, речниці полку «Азов» Валерії Суботіної (Карпиленко). Авторка родом із м. Маріуполь. У 2015 р. вона приєдналася до пресслужби полку «Азов», згодом стала пресофіцеркою Донецького прикордонного загону, а 24 лютого піднялася на захист рідного міста. Разом із побратимами й посестрами була в облозі на «Азовсталі», звідки потрапила в полон. Валерія провела в неволі майже рік і повернулася додому лише у квітні цього року. В імпрезі також прозвучали поезії інших маріупольських авторів: Оксани Стоміної, Богдана Слющинського, Дмитра Гриценка, а також твори київського поета Петра Маги.

По завершенні виступу актори маріупольського театру Conception запропонували присутнім долучитися до заходу у форматі відкритого мікрофона, адже серед тих, хто прийшов у цей сонячний день послухати поетичні рефлексії маріупольців про «місто, яке звільнили… від життя», було чимало їхніх земляків, а також діячів культури з різних регіонів України, які висловили бажання поділитися своїми поезіями й піснями. Це, зокрема, поетка з Рівненщини Інґі Ґерда (Ірина Рудика), юна акторка та волонтерка, шестиразова «Гордість України» з м. Київ Софія Котлярова, маріупольський журналіст і телеведучий Максим Грабовський, кіноактриса Анна Бірзул та поетка-маріупольчанка Оксана Стоміна. Її вірші було використано в імпрезі, а зачитані нею самою «Листи в полон (з невідправленого)», адресовані чоловікові, з яким від моменту виходу з «Азовсталі» досі немає жодного зв’язку, особливо болісно прозвучали під безтривожним на ту мить сонячним київським небом.

Дякуємо всім, хто долучився до заходів!

Організатори: Маріупольська міська рада, Національний музей історії України у Другій світовій війні, ЯМаріуполь