У супроводі почесної варти Національної гвардії України в Музеї віддали шану полеглому Героєві України майору Богданові Карватку – старшому помічнику начальника відділення бойової та спеціальної підготовки 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка.
Богдан Карватко мав традицію – на свій день народження (6 січня) пробігати стільки кілометрів, скільки йому виповнилося років. Зумів пробігти лише 28… Але прожив яскраве й гідне життя – зробив успішну військову кар’єру, створив родину, промчав не один марафон на честь загиблих захисників.
Бути офіцером і служити своїй країні уродженець м. Вінниця мріяв змалку. У 2010 р. 16-річним вступив до Національної академії внутрішніх справ у м. Київ. Мама Ольга Василівна розповіла, що ставши студентом, він був дуже щасливий, старанно навчався й закінчив академію з відзнакою. Від 2014 р. проходив військову службу в 1-й Президентській бригаді оперативного призначення Національної гвардії України, де поступово підіймався кар’єрними сходинками. Його командир поділився спогадами про те, як Богдан зростав на його очах: «Він був прикладом для військовослужбовців – постійно розвивався, був справжнім другом та підтримкою. Виконував багато завдань одночасно й завжди знаходив час на сім’ю та спорт».
У 2014–2021 рр. принциповий і вимогливий офіцер приділяв особливу увагу навчанню особового складу, особисто проводив заняття й польові виходи, зокрема щоб відпрацювати навички застосування протитанкових ракетних комплексів.
24 лютого 2022 р. Богдан Карватко виконував завдання на території, прилеглій до Київського водосховища й гідроелектростанції. У березні 2022 р. очолив зведений підрозділ, що охороняв аеродром спортивного комплексу «Чайка».
На початку червня відбув на Луганщину, де тривав потужний наступ російських військ. Богдан завжди був скромною людиною, ніколи не хизувався відвагою в боях, але дуже пишався одним своїм учинком. 19 червня 2022 р. окупаційні війська вкотре обстріляли м. Сєверодонецьк із реактивних систем залпового вогню «Град», у кількох житлових будинках почалася пожежа. Розуміючи, що там могли залишитися люди, офіцер організував пошук і евакуацію потерпілих. В одній із квартир знайшов жінку з дитиною і вивів їх у безпечне місце. Загалом того дня гвардійці на чолі з майором Карватком евакуювали вісімнадцятьох місцевих жителів, зокрема трьох дітей, переправивши їх через р. Сіверський Донець…
20 червня 2022 р. його підрозділу доручили зайняти рубіж на північних околицях м. Лисичанськ. Попри масований обстріл їхніх позицій із РСЗВ, гвардійці впродовж 3 год тримали оборону. Коли захисні споруди були фактично зруйновані, рашисти пішли в наступ і виникла загроза опинитися в оточенні. Майор Карватко наказав підлеглим відходити на запасні позиції, а сам залишився прикривати їх вогнем із кулемета. Хоробрий офіцер знищив близько десятка загарбників, але загинув на полі бою. Це сталося 20 червня 2022 р.
Молодому, амбітному, життєрадісному чоловікові було що боронити й заради чого жити. Він дуже любив свою дружину й дітей – Валентину та Ярослава. Дружина Катерина поділилася теплими спогадами про коханого чоловіка: «Немає жодних слів, щоб описати цю чудову людину. Він опікувався мною та дітьми. Був готовий перевернути весь світ заради нас. Був найкращим, справжнім батьком для наших дітей. Про нього можна говорити лише хороше». Не менш теплі спогади у брата Валерія: «Він був моєю опорою. Коли стає сумно, я відкриваю фото й відео з братом. А ще більше згадок залишилося назавжди в пам’яті».
Дружина також розповіла, що від 2018 р. чоловік захоплювався бігом, постійно тренувавсь, подолав не один марафон на честь загиблих захисників України. Зокрема, 10 жовтня 2021 р. був учасником першого «Military Run. 2021» на дистанції 5 км, де тримав абсолютне восьме місце. Нагороду із цього змагання дружина передала до Музею. Командир розповів, що Богдан самотужки організував участь більш ніж для 150 бійців бригади в одному з марафонів на честь загиблих захисників. І нині командир хоче пробігти марафон на честь Богдана: «Обіцяю пробігти так багато, як вистачить сил».
Катерина Іванівна, передаючи особисті речі полеглого, розповіла його сімейну історію. Прадід Богдана Карватка Іван Богачук – учасник Другої світової війни. Від початку 1944 р. брав участь у вигнанні гітлерівців із України та в боях на території Європи, не раз був нагороджений. Богдан зберігав родинний фотоальбом і лист бабусі про подвиги діда.
А нині історію про прадіда та його онука Героя України Богдана Карватка зберігатиме Музей. Як сказав на заході генеральний директор Меморіалу Юрій Савчук, «цю пам’ять необхідно зберігати для багатьох. І для рідних, які втратили найдорожчу людину. І для відвідувачів. І для наших дітей та онуків, наших наступних поколінь, щоб вони також змогли віддати шану захисникам – справжнім Героям України».
