11 липня 2023 р. в Музеї відбулася публічна дискусія «Демографічні втрати України в Другій світовій війні та сьогодення: аналогії, розбіжності, перспективи». Приурочено захід було до Всесвітнього Дня народонаселення, що відзначається 11 липня.
У дискусії взяли участь:
Юрій Савчук, генеральний директор Музею (вступне слово);
Олександр Лисенко, професор, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України, дослідник демографічних втрат у Другій світовій війні;
Олександр Гладун, доктор економічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України;
Йоанна Конечна-Саламатін, доктор соціологічних наук, факультет філософії і соціології Варшавського університету (онлайн-включення).
Модерував дискусію старший науковий співробітник відділу бойових дій світових війн ХХ ст. Музею Роман Кабачій.
Спікери порівняли історичний, демографічний та соціологічний виміри втрат України під час Другої світової війни та за період 2014–2023 рр., проаналізували методики підрахунків прямих і непрямих утрат, спрогнозували можливості й масштаби повернення вимушених переселенців до України після перемоги.
Ілюстративним матеріалом до теми були кадри з документального телефільму Івана Кравчишина про села, знищені під час Другої світової війни, «1377 – спалені заживо», знятого в 2009 р., а також нарізка відео з деокупованих сіл правобережної Херсонщини – Чорнобаївки та Музиківки, – знятого медіаплатформою «Вгору» (м. Херсон, 2022 р.).
Олександр Лисенко розповів про історико-культурні, економічні та гуманітарні наслідки Другої світової війни. Олександр Гладун за допомогою презентації висвітлив демографічні методики обчислення втрат народонаселення у віковому, гендерному, етнонаціональному зрізах на прикладі хвиль утрат протягом ХХ ст. та у 2014–2021 рр. (втрати після початку широкомасштабного вторгнення ще не оцінено). Йоанна Конечна-Саламатін розповіла, що українські мігранти після повномасштабного вторгнення плавно влилися до наявної в Польщі інтеграційної системи української трудової міграції. На її думку, більшість українців планує повертатися на Батьківщину після перемоги, тож зберігає українську тотожність.
Учасники дискусії погодилися, що існує чимало аналогій між Другою світовою та російсько-українською війною після початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну. Оцінити повністю прямі й непрямі втрати нині практично неможливо, оскільки інформації з окупованих територій недостатньо. ЗСУ також не оприлюднюють своїх даних, а деякі втрати, попри опосередкований стосунок до війни, не ввійдуть до обліку (як, приміром, самогубства, кількість яких зросла). Учасники зазначили, що для повного і якісного обрахунку втрат потрібен полідисциплінарний підхід із залученням нових практик і методик.
